Угода про асоціацію, яка зміцнює зв’язки між Україною і Європейським союзом, набула чинності 1 вересня, завершивши чотирирічний процес політичних кроків довкола цього документа.
Угода мала бути підписана в листопаді 2013 року тодішнім президентом України Вікторем Януковичем, але під тиском Москви політик-утікач відмовився це зробити, що викликало масові протести громадян і повалення режиму Януковича в лютому 2014 року. В кінцевому підсумку Угода була підписана нинішнім президентом Петром Порошенком у червні 2014 року.
Однак угода, яка вимагала одностайного схвалення ЄС, залишалася нерозглянутою після того, як 61 відсоток виборців у Нідерландах висловилися проти цього на референдумі у квітні 2016 року.
Уряд Нідерландів спробував зменшити перестороги своїх виборців у грудні шляхом переговорів з 27 країнами-членами ЄС щодо юридичного доповнення, яке підкреслювало, що Угодою Україні не надаватиметься автоматичне членство в ЄС чи будь-які гарантії військової допомоги. Зрештою голландські законодавці проголосували за Угоду на початку цього року і ратифікували її в червні. Усі 28 держав-членів ЄС офіційно схвалили Угоду про асоціацію з Україною в липні.
Багато норм Угоди про асоціацію були тимчасово застосовані іще з 2014 року, але набуття чинності забезпечить тіснішу співпрацю між Брюсселем і Києвом в таких сферах, як зовнішня політика, правосуддя, освіта, наука і технологія.
«Це дійсно серйозне оновлення в наших відносинах», – заявила посол Естонії в ЄС Кая Таель. За її словами, Україна та ЄС із набуттям чинності Угоди про асоціацію мають «весь спектр інструментів» для співпраці. Таель, чия країна головує нині в Раді ЄС, також зазначила, що Євросоюз і Україна «вже виконують частину Угоди, дещо вже протягом багатьох років».
