Співробітник місії ООН із прав людини Марк Божанік запевняє, що опубліковані організацією в доповіді щодо порушень прав людини в Криму факти перевірені за стандартами ООН, тому сам документ «неможливо всерйоз звинувачувати в політичній ангажованості». Такою думкою Божанік поділився в ефірі Радіо Крим.Реалії.
«Ми перевіряємо всі факти, а якщо не можемо зробити це за прийнятою в ООН методикою, то просто не включаємо окремі прецеденти в доповідь. Наприклад, випадки викрадень перевірити на достовірність дуже складно, оскільки не можна поспілкуватися з жертвою. Мені хочеться, щоб у Росії розуміли, навіщо потрібні такі документи: не для того щоб звинуватити, а для того, щоб дати рекомендації щодо поліпшення ситуації з правами людини і зробити потрібні висновки. Ми даємо певні рекомендації й Україні, так що нічого політичного в доповіді за визначенням немає», – зазначив фахівець.
У вересні ООН представила чергову доповідь про ситуацію з правами людини в анексованому Криму. Зокрема, в ньому йдеться про суттєве погіршення ситуації з правами людини на півострові, про причетність силовиків і «самооборони» до викрадень і тортур людей, а також про залякування кримськотатарської громади під виглядом боротьби з тероризмом.
Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова розкритикувала доповідь і заявила, що наведені факти неправдиві, а російський міністр із інформації й масових комунікацій Криму Дмитро Полонський назвав документ «міжнародною нісенітницею».
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
