В Австрії набув чинності закон, що, за незначними винятками, забороняє закривати обличчя в публічних місцях. Цей закон неформально назвали «заборона на бурку», бо він, серед іншого, стосується таких різновидів традиційного мусульманського жіночого вбрання, як бурка, нікаб тощо, які значною мірою чи повністю закривають обличчя.
Відповідно до закону, порушників мають штрафувати на 150 євро, якщо на вимогу поліції ті відмовляться відкрити обличчя.
Уряд заявляє, що закон має на меті підтримку австрійських цінностей та інтеграцію – хоча в Австрії в бурках чи нікабах ходить дуже мало людей.
Мусульманські групи натомість засудили нову норму.
Закон при цьому стосується не тільки ісламського вбрання – він також забороняє будь-яке публічне закривання обличчя: наприклад, вдягати лижні маски поза лижними трасами, хірургічні маски поза лікарняними закладами, карнавальні маски поза місцями святкування тощо.
За оцінками, на всю Австрію серед постійних жителів країни суворе ісламське вбрання використовують лише кількадесят жінок. Тому, як вважають, закон найбільше зачепить відвідувачів із арабських країн. Крім того, можуть потерпіти й туристи зі Східної Азії, які часто вдягають гігієнічні маски, щоб не підхопити респіраторної інфекції чи самим не заразити інших – передбачені винятки з заборони на ці маски охоплюють хіба що такі випадки, якщо є довідка від лікаря чи попередження місцевої влади про смог.
Поліція обіцяє, що виконуватиме закон «делікатно, але рішуче».
Останніми роками ціла низка європейських країн запровадила схожі заборони закривати обличчя на публіці, які сприйняли саме як закони проти консервативного ісламського жіночого вбрання. Останньою наразі стала цього року Німеччина, яка запровадила обмежену заборону, що стосується тільки державних і громадських службовців чи військових під час виконання службових обов’язків. А у вересні у Швейцарії, де наразі заборона закривати обличчя діє в кантоні Тічіно, ініціювали кампанію провести 2020 року референдум про таку заборону у всій країні.
Схожі заборони різного обсягу діють і в Бельгії, Болгарії й Нідерландах (у цій країні тільки у громадських будівлях), а першою країною, що запровадила її, стала 2011 року Франція.
Європейський суд із прав людини вже підтвердив, що такі заборони законні, підтримавши позицію, що люди для нормального спілкування і співжиття в демократичному суспільстві мають бачити обличчя одне одного.
