Президент Чехії Мілош Земан вважає різне ставлення до невизнаного світом «референдуму» у анексованому Криму та відділення Косова від Сербії проявом політики подвійних стандартів. Про це 6 жовтня повідомила «Європейська правда» з посиланням на чеський сайт Parlamentní listy.
«Коли був референдум у Криму, то це назвали незаконною анексією, але коли Косово стало незалежною державою всупереч резолюції ООН, то все в нормі», – зазначив Земан, говорячи про каталонський референдум.
Каталонська влада раніше повідомила, що приблизно 90 відсотків із понад двох мільйонів людей, які взяли участь у референдумі 1 жовтня, проголосували за відокремлення від Іспанії.
2008 року Косово в односторонньому порядку проголосило незалежність від решти Сербії. Це визнали 111 держав-членів ООН, зокрема, 23 з 28 країн-членів ЄС. Белград протестує проти цього визнання; у Конституції Сербії Косово і Метохія визначаються як автономний край у складі країни. Україна підтримує Сербію у відмові визнавати самопроголошену республіку косовських сепаратистів.
16 березня 2014 року на території Криму й міста Севастополя відбувся невизнаний світом референдум про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали це голосування. 18 березня президент Росії Володимир Путін оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
