Один із «рупорів» Кремля, колишній віцепрем'єр РФ Дмитро Рогозін озвучив причину поразки країни на морі, пояснивши передислокацію кораблів Чорноморського флоту атаками безпілотників Збройних сил України. Про те, чому змінюється російська риторика, а також про те, як Україна опинилася на передньому краї військової науки ведення морського бою – у матеріалі Крим.Реалії.
Дмитро Рогозін, як член комітету Ради Федерації з оборони та безпеки, призначений «сенатором» від окупованої частини Запорізької області, назвав причину передислокації кораблів Чорноморського флоту з Криму.
«Якщо ще раз повернутися до систем озброєння та до того, яких змін зазнали під час СВО («спеціальна військова операція», так Росія називає свою війну з Україною – КР) засобами бойового застосування, то показовий приклад – Чорноморський флот. Він був змушений змінити свою прописку через те, що наші великі кораблі стали просто великими мішенями для безекіпажних катерів противника», – заявив Рогозін в інтерв'ю виданню «Московський комсомолець».
Інших подробиць політик, який з 2011 до 2018 року обіймав посаду віцепрем'єра РФ та відповідав за військово-промисловий комплекс, не навів.
«Рупор» Кремля
Дмитро Рогозін – один із найодіозніших російських політиків, походить із сім'ї спадкового військового Олега Рогозіна, генерал-лейтенанта, доктора технічних наук. Рогозін-молодший – випускник міжнародного відділення факультету журналістики МДУ та економічного факультету університету марксизму-ленінізму при Московському міському комітеті КПРС.
У серпні 1991 року брав участь у подіях путчу на боці Білого дому, керував групою добровольців-захисників Верховної Ради РРФСР. У травні-червні 1992 року був бійцем добровольчого загону в збройному конфлікті у Придністров'ї. 1997 року став депутатом Державної думи. У 2003 та 2004 роках – заступник голови Держдуми. Очолював партію «Родина» до 2006 року.
З січня 2008 до грудня 2011 року – представник РФ при НАТО у Брюсселі, надзвичайний та повноважний посол Росії. З 2018 до 2022 року очолював «Роскосмос».
З 2014 року після анексії Криму зазнав санкцій, що передбачають заборону на в'їзд до США, Канади, країн ЄС, Швейцарії та Австралії, а також арешт активів на територіях цих країн.
Відомо, що у 2016 році Рогозін захистив у Військово-морській академії ім. Кузнецова дисертацію на здобуття ступеня доктора технічних наук за спеціальністю «Теорія озброєння, військово-технічна політика, система озброєння».
А ще політик відомий екстравагантними вчинками та висловлюваннями. У 2014 році на тлі запровадження США санкцій проти російської космічної промисловості Рогозін у Twitter запропонував США доставляти своїх астронавтів до МКС за допомогою батуту.
«400-метровий астероїд загрожує висадити в повітря Землю… Ну ось і надціль для вітчизняної космонавтики», – говорив він, будучи очільником «Роскосмосу».
2018-го Рогозін «затіяв» політ на Місяць, щоб перевірити, чи справді були там американські астронавти: «Ми таке завдання поставили – полетіти перевірити: були вони чи не були».
Ну і таке інше.
Але ще частіше Дмитро Рогозін озвучує теми, які Кремль хоче протестувати на російському загалі, перевірити реакцію. Після смерті Володимира Жириновського Рогозін стає основним «рупором» таких повідомлень. Якщо слова одіозного політика спокійно сприймуть у суспільстві, значить у найближчому майбутньому тема перекочує на екрани телевізорів і розроблятиметься та просуватиметься російською пропагандою.
Наприклад, у січні поточного року Рогозін у своєму Telegram-каналі заявив про те, що «настав час прорубати коридор у Калінінградську область». Так російський політик відреагував на пропозиції відмовитися від шкіл із російською мовою навчання у Литві. Повідомлення було підхоплено російськими ЗМІ, а далі погрожувати коридором стали офіційні пропагандисти.
А у травні 2023 року Дмитро Рогозін, який організував групу військових радників «Царські вовки», заявив про необхідність проведення в Росії другої хвилі мобілізації. Цю необхідність він пояснив «проблемами з особовим складом».
«І треба просто мати на увазі, що ворог набагато сильніший за нас. Ми не можемо тут діяти так, що кожен сам за себе. Так не вийде, абсолютно. Тому потрібна мобілізація. І вона мала відбутися не тільки тоді, на початку осені, а мала пройти ще одна мобілізація. Ми маємо проблеми з особовим складом, розумієте. Тому що хлопці зазнають поранень, наших бійців убивають», – сказав Рогозін в інтерв'ю радіостанції «Говорит Москва».
Росіяни таку ініціативу оцінили різко негативно, і Кремль від ідеї проведення в Росії нової хвилі мобілізації відхрестився.
Аналогічним чином, можливо, відстежуватиметься і меседж про фактичну поразку та втечу Чорноморського флоту РФ із Севастополя до Новоросійська.
Україна на чолі нової морської стратегії
Домінування України у значній частині Чорного моря за допомогою морських дронів та витіснення Чорноморського флоту РФ, озвучене Дмитром Рогозіним, – це наслідок, перш за все, нової військово-морської стратегії української держави, розробленої та успішно реалізованої після початку війни.
У цьому протистоянні військово-морська доктрина РФ, яка не зазнала істотних змін з часів СРСР, фактично зазнала краху. Невразливими наразі залишаються лише російські підводні човни у Чорному морі.
Однак, буквально у вересні цього року керівник спецпідрозділу Group 13 Головного управління розвідки Міноборони України з позивним «Тринадцятий» в інтерв'ю Крим.Реалії озвучив одну з цілей і мрій його підрозділу: знищити російський підводний човен. Командир групи стверджує, що їм це під силу.
А почалося все 2022-го, коли в перші тижні повномасштабного вторгнення Україні вдалося відбити висадку російських сил з моря та запобігти оточенню Одеси з боку Вознесенська. Через загрозу ураження українськими ракетами великі десантні кораблі РФ трималися на достатній відстані від берега.
Українські кораблі не змогли вийти у море. Але Україна має авіацію, оперативно-тактичні ракетні комплекси, важкі реактивні системи та можливість ставити міни, у тому числі дистанційно.
У середині квітня того ж року було знищено флагман ЧФ РФ, ракетний крейсер «Москва», який забезпечував «парасольку ППО» над російським корабельним угрупуванням. У результаті Україна отримала близько 180 кілометрів буферної зони у північно-західній частині Чорного моря, також під контроль повернули острів Зміїний.
Показавши російському флоту силу своїх ракет, Україна незабаром приготувала йому новий сюрприз – морські дрони. Першою успішною атакою був рейд безекіпажних катерів 29 жовтня 2022 року, коли кільком апаратам вдалося прорватися до стоянки кораблів у Севастопольській бухті та пошкодити фрегат «Адмирал Макаров» і тральщик «Иван Голубец».
2023-го Україні вдалося повністю відкинути російські військові кораблі з північно-західної, центральної та південно-західної частин Чорного моря. У серпні 2023 року було сформовано 385-у окрему бригаду морських безпілотних комплексів спеціального призначення у складі Військово-морських сил ЗСУ.
Усвідомивши небезпеку від морських дронів і західних ракет Storm Shadow і Scalp, а також українських ракет «Нептун», командування Чорноморського флоту РФ ухвалило рішення про виведення частини кораблів і всіх підводних човнів на військово-морську базу в Новоросійську.
У жовтні 2023 року видання The Wall Street Journal писало, що Росія вивела більшу частину Чорноморського флоту з окупованого Севастополя. Газета посилалася на власні джерела та супутникові знімки. За інформацією WSJ, Росія перевела великі кораблі, у тому числі три ударні підводні човни та два фрегати, з Севастополя в інші порти Росії та Криму, які забезпечують кращий захист.
Після того, як у грудні 2023 року в порту Феодосії було знищено великий десантний корабель «Новочеркасск», з цього порту до Новоросійська було виведено всі військові кораблі, залишено лише патрульні катери.
Із Севастополя, який вважається головною базою Чорноморського флоту РФ, останні значні кораблі було виведено у червні 2024 року. Зараз у Севастопольській бухті залишаються лише кілька великих десантних кораблів, частина з яких можуть бути непрацездатними, три-чотири тральщики та судна допоміжного флоту.
Керівник моніторингової групи Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрій Клименко каже, що те, що спочатку здавалося слабкістю української позиції, українці перетворили на перевагу – за відсутності власного флоту довелося імпровізувати, вигадувати нові технічні рішення і застосувати ледь не партизанську тактику.
Указом президента України від 17 липня 2024 року було введено в дію Стратегію морської безпеки. Вона включає не лише положення про стратегічне партнерство з країнами Чорноморського регіону (крім РФ – КР), а й нарощування можливостей ЗСУ для стримування та відсічі збройної агресії з морських та річкових напрямків, забезпечення протиповітряного та протиракетного прикриття морських портів і торговельного судноплавства, оснащення сил безпеки морськими безекіпажними апаратами та створення кораблебудівних підприємств.
«Стратегія змінює якісний підхід до цієї війни на етапі, коли вже йдеться про підготовку до звільнення Кримського півострова, до повного витіснення супротивника з акваторії Чорного, а згодом, я сподіваюся, і Азовського морів, що спричинить зовсім інше співвідношення сил і вимагатиме конкретних кроків щодо закріплення нової реальності та, звичайно ж, отримання Україною на тлі військових успіхів, політичних та економічних успіхів», – зазначив в ефірі Радіо Крим.Реалії військово-морський експерт інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Володимир Заблоцький.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
