На пленарному засіданні Виконавчої ради ЮНЕСКО в Парижі 9 жовтня обговорили питання прямого моніторингу з боку організації в анексованому Криму. Про це повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ України.
«ЮНЕСКО необхідно реагувати на динамічні зміни сучасного світу. Величезний потенціал Організації повинен бути використаний у повному обсязі. Лакмусовим папірцем на здатність ЮНЕСКО знаходити адекватні відповіді на виклики двадцять першого століття – має стати запровадження прямого моніторингу в Криму», – зазначив представник України у Виконавчій раді ЮНЕСКО Сергій Кислиця.
При цьому Кислиця додав, що задоволений прогресом, якого досягли у консультаціях між Україною та Секретаріатом ЮНЕСКО з приводу майбутнього моніторингу.
Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська 19 вересня запросила представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити стан об'єктів культурного та історичного значення».
До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також у кандидати на внесення у список є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична абсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.
З 2014 року моніторинг збереження музею-заповідника «Херсонес Таврійський» з боку організації не проводиться, оскільки вона не визнає анексію Криму Росією.
До цього, в лютому 2017 року, в Національній комісії України у справах ЮНЕСКО закликали країн-партнерів відправити моніторингову місію на територію анексованого Криму.
Після анексії Криму, Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, що розташовані на території Криму. Україна наполягає на приналежності пам'яток українському народу й просить взяти їх під захист ЮНЕСКО.
