Правозахисник, син учасника дисидентського руху генерала Петра Григоренка Андрій Григоренко, вважає, що нинішнє становище кримськотатарського народу на анексованому Росією півострові гірше, ніж було за часів СРСР. Правозахисник вказує на масові арешти й утиски корінного народу Криму.
«Таке враження, що кримських татар, дійсно, хочуть винищити, а в Крим намагаються завести інших людей. Це за теперішніх часів називається етнічна чистка, але я називаю це геноцидом. Мені боляче говорити на цю тему... Міжнародна громадська думка, тиск іноземних державних структур може змінити це становище. Проблема в тому, що Європа значною мірою залежить від газу й нафти Росії та настільки залежить, що вони йдуть на всякі не найдоброзичливіші кроки стосовно України і Криму», – поділився з Крим.Реалії Григоренко.
Він вважає, що змінити ситуацію в Криму також здатні правозахисники.
«Я думаю, принцип той же, що і ми, покоління правозахисників, що вимирає, проповідували, – стояти до кінця, незважаючи ні на що, бути на висоті совісті. Це важко, коли тебе б'ють, саджають до в'язниці, але це єдиний спосіб, іншого немає. «Лише той гідний честі й свободи, хто кожен день іде за них у бій», – сказав правозахисник.
Після анексії Криму Росією на півострові ФСБ проводить регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів та представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими.
Генерал Петро Григоренко народився 16 жовтня 1907 року, учасник Другої світової війни, командував дивізією. 1961 року виступив з критикою сталінізму та політики М. Хрущова, створив товариство боротьби за відродження ленінізму, за що був позбавлений звання, нагород та пенсії. Радянська влада назвала Григоренка божевільним і примусово направила його в психіатричну лікарню. 1967 року він став одним із організаторів Української Гельсінської групи. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У листопаді 1977 року Григоренка відправили за кордон нібито на лікування, а потім позбавили громадянства й заборонили повертатися на батьківщину. Григоренко продовжив правозахисну боротьбу, закликав підтримати радянських дисидентів і боротися за звільнення незаконно ув'язнених.
