У Косові закликали до міжнародного розслідування щодо засудження на тривалі терміни позбавлення волі за звинуваченнями в тероризмі групи косовських громадян у сусідній Македонії через їхню участь у бою з силовиками 2015 року, внаслідок якого загинули 22 людини.
Як заявив прем’єр-міністр Косова Рамуш Харадінай, «міжнародне розслідування має допомогти встановити істину, якої ми всі вимагаємо». Він не уточнив, хто, на його думку, мав би здійснити таке розслідування.
А міністр закордонних справ Косова Бехджет Пацоли заявив, що відкликав посла Косова зі Скоп’є і викликав для «пояснень» посла Македонії у Приштині.
На вулицях Приштини тим часом відбулася демонстрація, учасники якої звинувачували владу Македонії в інсценізації того нападу.
У Косові й засоби інформації, й офіційні особи вже не раз стверджували, що звинувачені в Македонії косовці не винні і стали жертвами змови тодішнього націоналістичного уряду у Скоп’є. Македонія рішуче відкидає такі припущення.
2 листопада суд у Македонії засудив 33 особи за звинуваченнями в тероризмі через їхню учать у згаданому бою з силовиками 2015 року, внаслідок якого загинули 22 людини.
Усі підсудні – албанці за національністю, більшість із них – громадяни сусіднього Косова, ще частина – громадяни Македонії.
Сімох із них Кримінальний суд у Скоп’є, що працював за посилених заходів безпеки, засудив до довічного позбавлення волі, решті призначив терміни позбавлення волі від 12 до 40 років. Ще чотирьох фігурантів справи виправдали.
Усі засуджені не визнали своєї вини, заявивши, що діяли для самооборони.
Бій між ними і македонськими силовиками тривав у травні 2015 року два дні в місті Куманові на півночі країни з етнічно мішаним населенням, що неподалік кордону з Косовом. У тому бою загинули вісім силовиків і 14 бойовиків. Також були поранені приблизно 40 силовиків.
Ця сутичка стала найбільшим заворушенням у Македонії з часу закінчення збройного заколоту македонських албанців 2001 року, задля врегулювання якого македонська влада надала місцевим албанцям значно ширші права. Напад стався якраз у час гострої політичної кризи в Македонії, тоді і в самій країні пролунали звинувачення, що влада могла інсценізувати його, щоб відвернути увагу від кризи і підвищити свою підтримку.
Албанці за національністю складають близько чверті населення Македонії, хоча самі вони твердять, що їх понад третина. Нині вони також домагаються піднесення албанської мови до статусу офіційної по всій Македонії.
