Керівник «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник вважає, що ухвалений у Нью-Йорку проект резолюції Генасамблеї ООН щодо Криму суворіше ставиться до питання військового призову на анексованому півострові.
Таку думку 15 листопада вона висловила в коментарі Крим.Реалії.
«Якщо в попередній резолюції говорилося лише про заборону самого призову в армію агресора, то тут вказано й аспект військової пропаганди. Для нас дуже важливий аспект», – сказала Скрипник.
Вона уточнила, що в проекті резолюції з'явився окремий пункт про заборону переслідування адвокатів, журналістів і правозахисників.
За її словами, не менш важливою є частина проекту, що стосується України.
«Цікавий і важливий аспект зобов'язань України – збереження економічних, соціальних, інформаційних та інших видів зв'язку з жителями Криму. І ця резолюція говорить, що зв'язки з жителями Криму повинні бути збережені. Тобто про «неблокаду» громадян, які живуть у Криму», – говорить правозахисниця.
Скрипник додала, що в ухваленому проекті резолюції зазначено, що Росія не виконує рішення Міжнародного суду ООН, а також «порушується питання, щоб була надана відповідна допомога за сприяння Генерального секретаря ООН, щоб місія ООН все-таки потрапила до Криму».
У Нью-Йорку 14 листопада, на засіданні Третього комітету Генеральної асамблеї ООН, ухвалили оновлений проект резолюції з прав людини в анексованому Криму.
Проект документа Україна внесла до секретаріату Третього комітету Генасамблеї ООН у жовтні 2017 року, в ньому міститься вимога до Росії виконати тимчасові заходи рекомендацій Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму і забезпечити навчання українською і кримськотатарською мовами на півострові.
Президент України Петро Порошенко привітав рішення Третього комітету щодо ухвалення проекту посиленої резолюції Генасамблеї ООН про стан прав людини в Криму і назвав це сигналом російській владі щодо міжнародної солідарності в питанні деокупації Криму.
