Захист має намір оскаржити рішення Ростовського окружного військового суду про продовження на півроку терміну арешту для фігурантів «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір». Про це 4 грудня в коментарі Крим.Реалії розповів адвокат одного з обвинувачених, правозахисника Еміра-Усеїна Куку, Олексій Ладін.
«Я розумію, що результат прагне до нуля, але це потрібно, щоб формалізувати необґрунтованість рішення для наступних інстанцій, у тому числі для Європейського суду з прав людини... У цьому засіданні навіть формально не була дотримана процедура законності: представник держобвинувачення попросив продовжити термін , але про які-небудь докази він навіть сказати не зміг», – зазначає адвокат.
Суд обрав максимально можливий термін, чим показав, що «жодних ілюзій щодо зміни запобіжного заходу не може бути», додав Ладін.
У Сімферополі, 4 грудня, на виїзному засіданні Ростовський окружний військовий суд продовжив арешт фігурантів «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» до 27 травня 2018 року.
Фігуранти «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» (організація, заборонена в Росії та анексованому нею Криму) Арсен Джеппаров і Рефат Алімов перебувають під вартою після того, як їх заарештували в Краснокам'янці 18 квітня 2016 року. Перших чотирьох обвинувачених цієї «справи» заарештували 11 лютого 2016 року. Серед них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку, алуштинець Муслім Алієв і житель села Краснокам'янка Енвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку 15 об'єднань, названих «терористичними».
Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках з організацією «Хізб ут-Тахрір».
