Підконтрольний Кремлю Феодосійський міський суд на попередньому засіданні задовольнив клопотання сторони захисту Сулеймана Кадирова і долучив до справи рецензію на лінгвістичну експертизу сторони звинувачення. Про це 11 грудня повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
«Захистом було заявлено клопотання про долучення рецензії на лінгвістичну експертизу звинувачення – це один із ключових доказів обвинувачення, якими слідство і прокурор сподіваються довести провину. Фахівці в ранзі кандидатів наук і докторів наук провели рецензування цієї експертизи та за її результатами зробили висновки, що ця експертиза науково необґрунтована. Рецензія надалі буде досліджена в суді. Сподіваюся, це дозволить визнати експертизу звинувачення недопустимим доказом», – розповів адвокат Олексій Ладін.
У свою чергу, Сулейман Кадиров після засідання заявив, що не вважає себе винним.
«У мене совість чиста, а ось як у них (суддів – КР) потім буде з совістю – подивимося. Я впевнений, мене переслідують за мою активність і публічне висловлення своєї позиції щодо тих подій, які відбуваються в Криму. Я не буду приховувати свою точку зору, і в суді потрібно, щоб вся світова громадськість дізналася про те, що відбувається в Криму», – сказав після суду Кадиров.
Наступне судове засідання по суті призначено на 20 грудня.
Російські силовики 5 жовтня 2016 року прийшли з обшуком в будинок кримськотатарського активіста Сулеймана Кадирова. Під час обшуку вилучили ноутбук і телефон. Обшук проводився на підставі постанови судді на прізвище Родіонов на проведення огляду за підозрою в закликах до невизнання кордонів Росії та підтримки громадського об'єднання «Аскер».
11 жовтня 2016 року стосовно Сулеймана Кадирова порушили кримінальну справу за підозрою в «сепаратизмі».
У квітні 2017 року російська служба з фінансового моніторингу внесла Сулеймана Кадирова до переліку екстремістів і терористів.
Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
