Доступність посилання

Дуда закликає Порошенка відновити проведення пошуково-ексгумаційних робіт


Петро Порошенко і Анджей Дуда під час зустрічі в Харкові, 13 грудня 2017 року

Президент Польщі Анджей Дуда заявляє про необхідність відновлення пошуково-ексгумаційних робіт. Він сказав про це після переговорів із президентом України Петром Порошенком 13 грудня в Харкові.

«У відносинах, пов’язаних із періодом, який був до Другої світової війни й у період війни, і після неї, ми домовилися з паном президентом не робити кроків у напрямку чергових увічнень, не маючи науково перевірених доказів… Ексгумація – це дуже важливий елемент. Я звернувся сьогодні до пана президента з дуже чітко сформульованим закликом, щоб ми могли подолати той глухий кут, який у цьому плані виник у польсько-українських відносинах. Щоб подолати цей глухий кут, необхідно повернути згоду на ексгумацію і з цього, і з того боку кордону», – сказав президент Польщі.

Дуда додав, що шкодує через випадки знищення українських пам’ятників у Польщі.

Президент України Петро Порошенко, зі свого боку, висловив сподівання, що українсько-польська комісія з історичних питань, яку тепер представлятимуть віце-прем’єри, незабаром зможе вирішити питання зняття мораторію на ексгумацію.

«Ми очікуємо, що комісія збереться найближчим часом, і в результаті ефективної розмови ми зможемо нарешті дати «зелене світло» для продовження процесу наукового вивчення, ексгумації, збереження пам’ятників, недопущення вандалізму, для того, щоб прибрати будь-які дражливі моменти з нашого співробітництва», – сказав президент України.

Мораторій на ексгумацію поляків, загиблих і похованих на території України, ініціював Інститут національної пам’яті України у відповідь на вандалізм у Польщі стосовно пам’ятників і пам’ятних знаків на українських похованнях у Польщі і на демонтаж низки таких пам’ятників за рішенням місцевої польської влади під приводом неналежного юридичного їхнього оформлення. Також у зв’язку з цим українська сторона зупинила легалізацію аналогічних польських пам’ятників в Україні, що так само встановлені без усіх належних дозволів.

Останніми днями в Польщі лунали заяви чільних політиків, починаючи з президента, на тему «небажання України йти на історичне порозуміння з Польщею» і «антипольських настроїв» в Україні.

Після низки таких заяв із польського боку Київ повідомив, що президент Петро Порошенко ініціював проведення надзвичайного засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі «задля зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Польщею і щоб уникнути подальшої ескалації напруженості». Як заявив тоді речник голови української держави Станіслав Цеголко, такі заяви польської сторони «викликають серйозне занепокоєння та не можуть залишатися без належного реагування».

Із заявами польських діячів висловлювали незгоду в Україні, нагадуючи, що не раз пропонували Варшаві піти на історичне порозуміння, але на спільних, а не на суто польських позиціях. Польща, зокрема, категорично вимагає від України припинити «героїзацію» Української повстанської армії, звинувачуючи її бійців у вбивствах поляків у часи Другої світової війни, але сама не має наміру відмовлятися від власної героїзації схожого свого формування тих часів, Армії крайової, бійці якої бували причетні до вбивств українців.

Останнім часом, після повернення до влади в Польщі націоналістичної право-популістської партії «Право і справедливість» 2015 року, відносини між Польщею і Україною погіршилися через розбіжне ставлення до історичного польсько-українського протистояння. Таке протистояння і розпалювання пристрастей навколо нього призвели до знищення низки українських пам’ятників у Польщі і польських в Україні, а також інших інцидентів, зокрема, з дипломатичними місіями країн, що далі загострило ситуацію.

XS
SM
MD
LG