Виявлення російського паспорта на адмінкордоні між анексованим Кримом і материковою частиною України не має жодних правових наслідків для кримчан, повідомила юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Ганна Рассамахіна в ефірі Радіо Крим.Реалії.
«Якщо на адмінкордоні у вас знайдуть російський паспорт, то це не тягне за собою жодних правових наслідків. В українському законодавстві чітко прописано, що російське громадянство в Криму примусове, але не визнається чинним. Тобто заборона на друге громадянство в цьому випадку не застосовується», – розповіла юрист.
За її словами, українські чиновники «часто вимагають у кримчан довідки переселенців для оформлення документів і створюють інші нічим не виправдані перешкоди, що завдають найбільшої шкоди».
«Ми рекомендуємо на диктофон записувати подібні відмови», – зазначила Рассамахіна.
З 1 січня 2018 року на пунктах пропуску через державний кордон України запрацювала система фіксації біометричних даних. Нова система контролю при перетині кордону стосується громадян держав «міграційного ризику» – загалом 70 держав, у тому числі й Росії.
Перевірка біометричних даних не стосується громадян України, які живуть у Криму, зазначили в Держприкордонслужбі України.
Після запровадження обов'язкового біометричного контролю для громадян з країн підвищеного міграційного ризику, включаючи Росію, пропуск через адмінкордон із Кримом здійснюється як за новими українськими ID-картками, так і за старими паспортами зразка 1994 року.
Після анексії Криму між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній «кордон». На адмінкордоні працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».
