Родичі українських політичних в'язнів в Росії не можуть отримати кошти, передбачені бюджетом України (загалом 96 млн 714 тис. грн) на матеріальну, в тому числі адвокатську підтримку. Про це на прес-конференції в Києві 12 лютого розповіла голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
За її словами, існуючих законодавчих актів недостатньо для виділення матеріальної підтримки для політв'язнів.
«Незважаючи на те, що ці кошти виділені в бюджеті, родичі не можуть скористатися цією допомогою. Немає відповідного положення, немає законодавчих підстав, щоб Міністерство з окупованих територій (України – КР) могло використовувати ці кошти на захист політичних в'язнів. Гроші є, але користуватися ними не можуть. Ми вимагаємо затвердження відповідних положень», – сказала правозахисниця.
Скрипник нагадала, що законопроект, який міг би допомогти вирішити цю ситуацію, був внесений до Верховної Ради України влітку 2017 року, проте досі обговорюється в комітеті з прав людини.
«Цей законопроект саме стане тією основою, яка дозволить родичам використовувати кошти, які вже є в бюджеті. Ми закликаємо органи української влади прискорити цей процес», – зазначила голова правління Кримської правозахисної групи.
Вона додала, що виплати мають на увазі адвокатську підтримку в'язнів в інших країнах, а конкретно – в Росії, проте не можуть бути виділені для підтримки в Криму, бо Крим є частиною України, і консульські установи там не працюють.
Народний депутат Мустафа Джемілєв 13 липня 2017 року вніс до Верховної Ради України законопроект про підтримку політв'язнів. У ньому йдеться про те, що українські громадяни, позбавлені волі за політичними мотивами в Криму або в сусідній Росії, повинні отримувати щомісячні грошові виплати і пільги.
Законопроект передбачає низку пільг для політв'язнів: безкоштовне щорічне медичне обстеження, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів і безоплатна путівка в санаторій. Діти політв'язнів також мають право на пільги при вступі до вишу – вони отримують місце поза конкурсом. Крім того, згідно з документом, особам, позбавленим волі за політичними мотивами, компенсують витрати на правову допомогу.
З переходом Криму під контроль Росії на півострові ФСБ проводить регулярні обшуки та допити журналістів, активістів, громадських діячів, відбуваються затримання серед представників кримськотатарського населення. Правозахисники характеризують це як «боротьбу з інакомисленням».
Міністерство закордонних справ України висловило стурбованість переслідуванням громадян України в анексованому Криму і закликало припинити тиск на нього. Також МЗС звернулося до міжнародного співтовариства, щоб ті застосували всі можливі види правового і політичного тиску на Росію з метою припинення нею тоталітарних методів придушення прав людини і свободи слова, а також звільнення всіх українських політв'язнів і заручників.
