У Північно-Кавказькому військовому окружному суді Росії 14 лютого відбулося перше судове засідання по суті в ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір». Про це повідомляє кореспондент Радио Свобода.
Частина адвокатів брала участь у засіданні за допомогою відео-зв'язку з сімферопольського гарнізонного суду Криму. Також до суду в Сімферополі прийшли родичі обвинувачених і журналісти, однак їх видалили із залу засідань, пояснивши це тим, що судовий процес носить відкритий характер, але лише в Ростові, куди суддя порадив приїхати всім охочим.
Під час суду ніхто з шести обвинувачених провини не визнав, деякі відзначили, що не розуміють, у чому їх намагаються звинуватити.
«Суть претензій абсурдна. Як можна за допомогою таємного призову встановити халіфат у Криму? Про яку взагалі тотальну ісламізацію населення йдеться? Серед населення Дагестану або Чечні 90 відсотків – мусульмани. Це тотально й небезпечно, чи як? Дивна фраза звинувачення: «в регіоні з високою концентрацією вірян». За офіційними даними, нас у Криму всього 12 відсотків. Судячи за звинуваченням, я намагався змінити політичну систему державного устрою Російської Федерації з метою включення її до складу всесвітнього халіфату, який ще не існує. В обвинувальному висновку безліч протиріч. Вказується, що я «неодноразово брав участь у конспіративних зборах», а задокументовані одні, і то в приміщенні, куди має доступ багато хто. Зазначено, що я зберігав екстремістську літературу, але жодна з вилучених у мене книг не заборонена в Росії», – зазначив у своїй промові обвинувачений Емір-Усеін Куку.
Наступне засідання відбудеться у четвер 15 лютого. Передбачається допит свідків звинувачення.
Раніше російський військовий суд розглядав ялтинська «справа Хізб ут-Тахрір» на виїзних засіданнях у Сімферополі, після чого заарештованих кримчан етапували до Ростова-на-Дону.
Фігуранти «ялтинської справи Хізб ут-Тахрір» Арсен Джеппаров і Рефат Алімов перебувають під вартою після того, як їх заарештували в Краснокам'янці 18 квітня 2016 року. Перших чотирьох обвинувачених цієї «справи» заарештували 11 лютого 2016 року. Серед них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеін Куку, алуштинець Муслім Алієв і житель села Краснокам'янка Інвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.
24 січня Міністерство закордонних справ України зажадало від Росії звільнення шести фігурантів ялтинського «справи Хізб ут-Тахрір».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку 15 об'єднань, названих «терористичними».
