У Криму 27 квітня активісти і родичі фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» подали скарги на закрите судове засідання у цій справі. Про це повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
«Кожного разу ми намагаємося потрапити на суд, щоб побачити своїх близьких або знайомих, яких вже більше ніж півтора року тримають в СІЗО. Протягом довгого періоду нас туди не пускають. Напевно, це робиться з метою придушити їхній (фігурантів справи) моральний стан і щоб не було розголосу серед громадськості. Тому ми коженого разу пишемо в суд скарги», – пояснив активіст Ремзі Бекіров.
У скаргах активісти зазначають, що їх не пустили на засідання «за національною та релігійною ознаками». Скарги подані на ім'я голови підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму Ігоря Радіонова.
Апеляцію на продовження запобіжного заходу фігурантам сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» розглядає суддя Олексій Послєдов.
12 жовтня 2016 року в Криму провели обшуки у п'яти мусульманських сім'ях. В результаті обшуків затримали п'ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі у забороненій в Росії організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустема Ісмаїлова, Узеїра Абдуллаєва, Теймура Абдуллаєва, Еміля Джемаденова, Айдера Саледінова.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє вводити на окупованій території законодавство держави-окупанта.
