Доступність посилання

ТОП новини

Нобелівську премію миру отримали два журналісти, які викривають авторитаризм


Марія Ресса та Дмитро Муратов

Норвезький Нобелівський комітет 8 жовтня оголосив лауреатів щорічної номінації «Нобелівська премія миру». Ними стали одразу два опозиційні журналісти: росіянин, головний редактор незалежного видання «Новая газета» Дмитро Муратов та філіппінська журналістка-розслідувачка, авторка книг про тероризм Марія Ресса.

Радіо Свобода зібрало найважливішу інформацію про переможців.

Цьогорічну Нобелівську премію миру присудили головному редактору російського видання «Новая газета» Дмитру Муратову, а також філіппінській та американській журналістці Марії Рессі «за їхні зусилля щодо захисту свободи вираження поглядів».

Вони отримали нагороду 8 жовтня.

«Пані Ресса і пан Муратов отримують премію миру за їхню мужню боротьбу за свободу вираження поглядів на Філіппінах і в Росії. Водночас вони є представниками усіх журналістів, які відстоюють цей ідеал у світі, де демократія та свобода преси зіштовхуються зі все більш несприятливими умовами», – мовиться у заяві Нобелівського комітету.

Лауреати премії-2021: що про них відомо

Марія Ангеліта Ресса народилася в 1963 році.

Вона отримала премію як журналістка – викривачка зловживань владою, насильства та зростання авторитаризму на Філіппінах.

Вона починала кар'єру в державних медіа, потім – у філіппінських філіях CNN та The Wall Street Journal.

Марія Ресса, лауреатка Нобелівської премії миру
Марія Ресса, лауреатка Нобелівської премії миру

Пізніше очолила онлайн-видання Rappler. Видання критикувало політику уряду Філіппін, який під приводом боротьби з наркоторговцями почав вдаватися до терору з боку поліції.

Авторка журналістських розслідувань та двох книг про тероризм.

13 лютого 2019 року Марію Рессу заарештували за звинуваченням у публікації наклепу щодо місцевого бізнесмена Вільфредо Кенга.

15 червня 2020 року суд Маніли визнав її винною в наклепі. У світі її переслідування вважають політично вмотивованим, оскільки журналістка є послідовним критикою влади Філіппін.

Марія Ресса – одна з 25 членів Комісії з питань інформації та демократії, створеної «Репортерами без кордонів».

Дмитро Андрійович Муратов народився в 1961 році

Він отримав Нобелівську премію миру як журналіст, який багато років захищав свободу слова в Росії та розвивав незалежні медіа.

Дмитро Муратов, лауреат Нобелівської премії миру
Дмитро Муратов, лауреат Нобелівської премії миру

Він починав працювати журналістом в радянський час – спершу в регіональній пресі, потім у газеті «Комсомольська правда». В 1992 році Дмитро Муратов пішов із неї.

А вже наступного року – разом із низкою колег створив нове незалежне видання, яке нині виходить під назвою «Новая газета».

Деякий час співпрацював з опозиційною партією «Яблуко» та Комітетом «2008: Свободный выбор».

Автор низки журналістських розслідувань.

У березні 2014 року Дмитро Муратов був одним із тих, хто підписав звернення проти незаконної російської анексії Криму. А восени 2020 року – підтримав протести в Білорусі проти фальшування виборів та режиму Олександра Лукашенка.

Нині він продовжує очолювати «Новую газету».

«З часу створення газети було вбито шість її журналістів, у тому числі Анну Політковську, яка писала критичні статті про війну в Чечні. Попри вбивства та погрози, головний редактор Муратов не відмовився від незалежної політики газети. Він послідовно відстоював право журналістів на свободу слова», – так пояснили у Нобелівському комітеті своє рішення нагородити Нобелівською премією миру російського журналіста.

Українські журналісти: «Це – про підтримку незалежної журналістики в авторитарних режимах»

Цьогорічне вручення Нобелівської премії миру схвально сприйняли в українській журналістській спільноті. Рішення Нобелівського комітету – це сигнал про підтримку журналістів, які працюють в умовах тоталітаризму, так відреагувала на імена лауреатів Нобелівської премії миру-2021 головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва.

«Це – про підтримку незалежної журналістики в авторитарних режимах. І Муратов, і Ресса – приклади мужності нашої професії. Два роки тому Марія Ресса отримала нагороду Комітету захисту журналістів у Нью-Йорку. І я плакала, коли слухала її промову. А через пів року її заарештували і звинуватили в наклепі на президента (Філіппін Родріго) Дутерте. Неймовірно харизматична і смілива. Робота «Нової газети» в Росії – це щоденний подвиг і, я б сказала, відчайдушність», – зауважила Севгіль Мусаєва.

Незалежна журналістика – серед пріоритетів для світу, наголосила в коментарі Радіо Свобода виконавча директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк.

«Якісна інформація про події в світі виходить на перший план. І, як ми бачимо, журналісти навіть випередили номінантів на екологічну проблематику і навіть номінанта ВООЗ. Щодо осіб самих номінантів – мені важко давати конкретні оцінки. Але якщо вибрали російського опозиційного журналіста – це означає, що світ звертає увагу на диктаторські режими, які утискають свободу слова. І, можливо, це приверне увагу до масових утисків журналістів у Росії, зафіксувати які дуже важливо», – говорить представниця ІМІ.

Оксана Романюк зауважила, що вона з колегами веде постійний моніторинг випадків порушення свободи слова та прав журналістів – ці факти є публічними, і їхня кількість відома. Тоді як в умовах диктаторського режиму Росії зібрати правдиві факти і цифри – вкрай важко. Експертка додає, що вона особисто хотіла б бачити серед номінантів білоруських та українських кримських журналістів, які зазнавали та зазнають смертельного ризику і тортур за свою працю.

«Але я розумію, що Нобелівський комітет обирав із тих, кого номінували», – підсумовує експертка.

Утім, у частини українських експертів цьогорічна Нобелівська премія миру викликає критику. Своїми застереженнями поділився з Радіо Свобода політолог Володимир Фесенко.

На його думку, Нобелівський комітет обирає знакові фігури та теми для номінування, однак його рішення не завжди відповідають ідеї Нобелівської премії миру, пояснює Володимир Фесенко.

Статус Нобелівської премії миру значною мірою трансформувався
Володимир Фесенко

«Статус Нобелівської премії миру зараз значною мірою трансформувався. Серед нещодавніх номінантів – правозахисники та журналісти. Бараку Обамі, експрезиденту США, дали цю премію авансом – коли він ще не мав ніяких заслуг. Тому в останні роки я щоразу дивуюся, коли чую, кому дали цю премію, – каже політичний експерт. – Я розумію, що ці люди дуже багато зробили як журналісти. І у випадку з Дмитром Муратовим я розумію, чому премію дали саме редактору російського опозиційного видання. Але було б доречніше, якби це була Нобелівська премія за демократію, або за вільну журналістику. Але до чого тут саме боротьба за мир? Мені дедалі важче розуміти логіку Нобелівського комітету щодо цієї номінації».

Ця номінація вже стала премією за ті чи інші види громадсько-політичної діяльності, які не завжди мають стосунок до питання миру, підсумовує Володимир Фесенко.

Утім, його колега, політична експертка Олеся Яхно, вважає. Що Дмитро Муратов та Марія Ресса отримали цю нагороду цілком заслужено.

Робота цих журналістів – це щось на рівні щоденного особистого подвигу
Олеся Яхно

«У російській журналістиці я орієнтуюся значно краще, ніж у філіппінській. Я знаю, що Дмитро Муратов очолює «Новую газету» досить довго. За цей час журналістам цього видання погрожували, а то й убивали їх. Матеріали та розслідування «Новой газеты» присвячені таким гострим темам, як порушення прав людини в Росії, зокрема і в Чечні. Ця нагорода – абсолютно заслужена, бо робота цих журналістів – це щось на рівні щоденного особистого подвигу», – вважає Олеся Яхно.

Це премія Анни Політковської, Юрія Щекочихина, Ігоря Домникова, моїх загиблих друзів і колег
Дмитро Муратов

Сам Дмитро Муратов після вручення премії зауважив, що вона адресована передовсім його колегам, які загинули за правду.

«Я вважаю, що це премія Анни Політковської, Юрія Щекочихина, Ігоря Домникова, моїх загиблих коханих друзів і колег. І це премія для тих людей, яких зараз оголошують іноагентами, небажаними елементами. Разом із редколегією я подумаю над тим, як ми цією премією розпорядимося», – пояснив Муратов.

Торік Нобелівську премію миру отримала Всесвітня продовольча програма.

Цьогоріч Нобелівський комітет отримав 329 номінацій на премію миру. У комітеті зазначили, що це один із найбільших показників в історії.

Серед цьогорічних кандидатів були шведська активістка Ґрета Тунберґ та американська правозахисниця Стейсі Абрамс.

Серед організацій, номінованих на премію миру, – Всесвітня організація охорони здоров’я, «Репортери без кордонів», Комітет захисту журналістів.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG