Доступність посилання

ТОП новини

Росія добудовує «Північний потік-2»: до чого готуватися Україні?


«Північний потік-2» є не економічним проєктом, а зброєю, небезпечною для всієї Європи, вважає президент України Володимир Зеленський

Для добудови газогону «Північний потік-2», який сполучає Росію та Німеччину в обхід України, залишилося вкласти менше ніж 15 кілометрів труб дном Балтійського моря, – такі заяви роблять російські високопосадовці. Однак це не означає, що ця газова магістраль запрацює найближчим часом, зауважують українські експерти та дипломати. Вони закликають продовжувати протидію цьому російському проєктові, а паралельно – готуватися до майбутніх викликів, які постануть перед Україною після його запуску.

Будівництво другої нитки російського газогону «Північний потік-2» завершилося на ділянці, яка проходить у виключній економічній зоні Данії в Балтійському морі, повідомляють російські медіа. Далі труби вкладатимуть у територіальних водах Німеччини поблизу Померанської затоки.

Залишилося прокласти менше ніж 15 кілометрів труб дном моря, заявив президент Росії Володимир Путін під час нещодавньої зустрічі з федеральною канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель.

«Можна сказати, що це наближається до завершення», – сказав Путін на спільному з Меркель брифінгу після їхніх переговорів 20 серпня.

На зустрічі Ангели Меркель та Володимира Путіна йшлося зокрема про продовження транзиту газу Україною після добудови обхідного газогону «Північний потік-2». Меркель запевнила, що Німеччина відстоюватиме продовження транзиту і «несе певну відповідальність» за нього перед Україною.

Путін, зі свого боку, заявив, що Росія не заперечує проти продовження транзиту газу територією України після 2024 року (коли завершиться чинний транзитний контракт). Але для цього, за його словами, європейські споживачі газу мають укладати контракти з російським «Газпромом».

Для переговорів про продовження транзиту російського газу територією України Німеччина призначила свого спецпредставника – ним став Георг Валдьдерзеє. Він уже брав участь у аналогічних переговорах у 2019 році, наслідком яких стала чинна угода про продовження транзиту до 2024 року.

Радіо Свобода наводить основні реакції українських посадовців, дипломатів та профільних експертів на те, що добудова «Північного потоку-2» близька до завершення.

Зеленський: «Північний потік-2» – це зброя

Президент України Володимир Зеленський після переговорів з Анґелою Меркель 22 серпня заявив, що проєкт «Північний потік-2», на його думку, – це зброя, яка є небезпечною не лише для України, а й для всієї Європи.

Я вважаю, що «Північний потік-2» – це зброя
Володимир Зеленський

«Я вважаю, що це зброя. Неправильно не помічати, що це небезпечна зброя не тільки для України, а й для всієї Європи», – сказав Зеленський на спільній пресконференції з федеральною канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель.

Зеленський додав, що питання «Північного потоку-2» не є економічним.

«Навіть зараз, коли «Північний потік-2» ще недобудований, ми бачимо, хто контролює газові ціни в Європі. Тому це питання політичне та безпекове. Я не вважаю, що це економічне питання», – наголосив Зеленський.

Вітренко: транзит є запобіжником проти ескалації та джерелом фінансування «зеленого переходу»

Можливе припинення транспортування газу через Україну означатиме значно вищий ризик повномасштабного військового вторгнення Росії – так вважає голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко. Для уникнення цього він закликає європейських покупців газу вже цієї осені робити «бронювання транзиту через Україну на довгу перспективу», – цитує Вітренка департамент комунікацій «Нафтогазу».

Очільник держкомпанії також наголошує: доходи від транзиту газу територією України потрібні для фінансування реформ в українському енергетичному секторі – так званого «зеленого переходу».

За словами Вітренка, оплата за транзит дає Україні (і даватиме надалі, якщо транзитну угоду продовжать) приблизно 2 мільярди доларів на рік. Експерти очікують, що йтиметься про трохи більше ніж 40 мільярдів кубометрів річного газового транзиту.

Зеркаль: російський газ «найбрудніший у світі», а «Північний потік-2» може так і не запрацювати

Сполучені Штати вважають російський газ «брудним» через викиди під час видобутку і транспортування, а також через корупцію, і ця думка повністю збігається з позицією української сторони. Про це заявила радниця українського міністра енергетики Лана Зеркаль після тристоронньої зустрічі міністрів енергетики України, США та Німеччини 23 серпня на полях «Кримської платформи».

«Очільниця американського міністерства енергетики Дженніфер Ґренгольм була просто блискуча. Теза про те, що російський газ найбрудніший у світі через шалені викиди СО2 в процесі видобутку та транспортування, так само як через корупцію, шантаж та маніпуляції – просто бальзам на серці», – зауважила Зеркаль.

Йдеться про те, що раніше президент Росії Володимир Путін стверджував, що транспортування газу «Північним потоком-2» буде значно екологічнішим, ніж територією України.

«Позиція України і США була настільки близькою, наскільки це в принципі можливо. І Німеччина вже в позиції «намагаємось виправдатись хоч якось». Але це відверто слабко виходить», – наголосила Лана Зеркаль.

Міністр енергетики України Герман Галущенко за підсумками переговорів ще раз окреслив українську позицію щодо російського газогону:

«Стосовно «Північного потоку-2» ми виходимо з тієї позиції, яка вже задекларована і була озвучена президентом України. Не можна дозволяти Російській Федерації використовувати газ як зброю», – наголосив Герман Галущенко.

Раніше Лана Зеркаль у своїх інтерв'ю пояснювала, що навіть добудований російський газогін може не запрацювати через проблеми з сертифікацією і те, що його монопольне використання Росією суперечить енергетичному законодавству ЄС.

Клімкін: Україна програла битву проти «Північного потоку-2», але не війну

Ми не змогли переконати американців, що «Північний потік» потрібно зупинити за будь-яких умов
Павло Клімкін

Україна програла першу битву в процесі будівництва трубопроводу «Північний потік-2», заявив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін у інтерв’ю Радіо Свобода.

«Чесно маємо сказати, що першу битву ми поки що програли. Це не означає, що ми програли війну стосовно газу, але ми програли цю битву. Ми не змогли переконати американців, що «Північний потік» потрібно зупинити за будь-яких умов», – сказав Клімкін в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він вважає, що насправді українська дипломатія щодо російського обхідного газогону тільки починається.

«Для нас це буде найскладнішим етапом. Поясню чому. Поки що ми боролися проти «Північного потоку», за санкції, працювали з Конгресом,і з Сенатом, зі всіма противниками, зі всіма, з ким є. А зараз, скоріш за все, нам у новій конфігурації доведеться домовлятися про умови і гарантії для нас, щоб ми не перестали бути транзитером, найнадійнішим транзитером і не стали джерелом диверсифікації, як іноді кажуть, якогось транзиту», – зазначив Клімкін.

Експерти про «Північний потік-2»: добудова не означає запуск

Нещодавні заяви та публікації в російських медіа про те, що російський газопровід міг бути добудований до Дня Незалежності України – це спроба видати бажане за дійсне, пояснює Радіо Свобода директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Оскільки одні лише будівельні роботи триватимуть понад місяць, але для запуску газогону цього буде недостатньо, вважає експерт.

«Вкласти на дно моря 14 кілометрів труб – це від одного до півтора місяців роботи. Ну і самі по собі труби – це лише металобрухт, доки на нього не поширюються сертифікація та страхування. А з цим будуть проблеми – бо санкції США від 2019 року ніхто не скасовував. Тому ніяка авторитетна західна компанія наразі не братиметься за сертифікацію», – наголошує експерт.

Крім того, він згадує вимоги європейського законодавства, а саме «Третього енергопакету ЄС», згідно з яким власник труби та постачальник газу мають бути відділені, й не менш ніж половину блакитного палива цим газогоном має постачати компанія, не пов'язана з російським «Газпромом». Поки що виконати ці вимоги нереально, стверджує Омельченко.

Він згадує і про те, що США продовжують посилювати санкції проти цього російського проєкту, а низка членів Конгресу США рішуче налаштовані проти нього.

На відміну від адміністрації Джозефа Байдена, Конгрес налаштований рішуче проти «Північного потоку-2», підсумовує експерт.

Із цими аргументами погоджується і президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар. Тому, на його думку, затягнеться вирішення юридичних питань, на які накладається спротив України та низки країн Заходу, повноцінний запуск газогону можливий не раніше 2022 року.

Дата закінчення укладання труби не тотожна її запуску на повну потужність
Михайло Гончар

«Дата закінчення укладання труби не тотожна її запуску на повну потужність... Навіть якщо почнуться перші прокачування газу – навряд чи це суттєво вплине на ситуацію, – пояснює експерт, згадуючи вимоги «Третього енергопакету ЄС» і суди, які тривають у Європі. – Показовим буде засідання суду 25 серпня в Дюссельдорфі. Шанси «Газпрому» виграти його – близькі до нуля. У контексті судових претензій польської сторони та ще низки судів – навряд чи треба реагувати на російські апокаліптичні прогнози. Не випадково Росія нині робить газовий шантаж Європи, тримає її на голодному пайку та підвищує ціни, намагаючись переконати в необхідності сприяти запуску «Північного потоку-2»».

До чого готуватися Україні?

Експерти, з якими спілкувалося Радіо Свобода, говорять про низку загроз, які може нести запуск «Північного потоку-2» для України та для Європи в цілому:

Масштабне вторгнення Росії

Якщо Росія розпочне наступне, масштабніше вторгнення до України, то автоматично порушиться робота українських магістральних газогонів, і російський транзит газу до ЄС припиниться, а це надовго позбавить російську економіку значної частини доходів. І навпаки: припинення транзиту через Україну прибирає цей безпековий запобіжник. Про цей аргумент згадують і експерти з питань енергетики, і низка українських політиків.

Втрата транзиту і доходів від нього

Чинна угода від 2020 року між українським «Нафтогазом» та російським «Газпромом» передбачає, що транзит російського газу українськими газогонами триватиме ще приблизно чотири роки, і потім може бути продовжена ще на десятиліття.

Добудова «Північного потоку-2» означала б, що Росія може пустити майже весь свій експорт газу до ЄС в обхід України, попереджає енергетичний експерт Сергій Дяченко.

За розрахунками фахівців, для України це означатиме втрату доходів від транзиту (до трьох мільярдів доларів на рік, або 2% ВВП), а також необхідність екстрено перебудовувати українську газотранспортну систему для потреб реверсу.

Директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик, зі свого боку, не виключає, що Україна може адаптуватися до втрати транзиту, за умови розумного врядування.

Розбрат між країнами Заходу

Російський газогін до Німеччини в обхід України є таким собі «клином» у євроатлантичну солідарність, вважає Михайло Гончар. Послаблюючи внутрішню єдність Заходу, він ставить під загрозу і підтримку ним України, яка протистоїть гібридній російській агресії, зауважує президент Центру глобалістики «Стратегія XXI».

Утім, на його думку, ситуація може змінитися вже через місяць: після виборів Німеччина може істотно змінити свою офіційну думку про російські газогони, зауважує він.

Загроза стабільному газопостачанню України

Україна не купує російського газу з листопада 2015 року. Для цього була переорієнтована робота прикордонної частини ГТС України, зокрема на кордоні зі Словаччиною. Завдяки цьому Україна купує газ у цілої низки європейських учасників оптового ринку, на якому російський газ становить від третини до 40%.

При цьому частина експертів та посадовців вказують на те, що стабільний реверс газу із ЄС можливий саме завдяки його транзиту.

Посилення впливу Росії

Михайло Гончар попереджає: варіант угоди щодо «Північного потоку-2» заради збереження американсько-німецьких відносин буде хибним кроком з боку адміністрації США та посилить вплив Росії на Європу.

Володимир Дубовик визнає, що Німеччина та Франція зацікавлені у газовій співпраці з Росією, однак він попереджає, що така співпраця збільшить російський вплив на них.

Транзит газу через Україну є певним запобіжником від посилення російської збройної агресії, але його значення не варто перебільшувати, стверджує у розмові з Радіо Свобода президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.

Для України нічого не зміниться, доки є чинним контракт на транзит газу, пояснює український експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев.

«Мене дивує ця істерія з «запуском газогону». Оскільки більшість людей, які ухвалюють рішення в Україні – не розбираються та не бажають розбиратися в предметі, то навіть професіонали на кшталт Юрія Вітренка починають їм підспівувати. Дехто починає розповідати про плани Росії захопити південні області України, щойно запрацює «Північний потік-2». Але в цьому немає ні політичного, ні економічного сенсу... Якщо газогін запрацює, то Росії треба буде щосили демонструвати свою невинність, «білість та пухнастість». Адже вони мають проблеми від санкцій, і їм треба збільшувати надходження від газу, щоб, «закрити» свій бюджет. Ця небезпека, на мій погляд – перебільшена», – наголошує Геннадій Рябцев.

Натомість він закликає готуватися до майбутніх енергетичних та економічних викликів.

Україні треба робити все, щоб економіка була готова, коли тиск у трубі знизиться після 2024 року
Геннадій Рябцев

«Україні треба робити все, щоб економіка була готова, коли тиск у трубі знизиться після 2024 року. Думати треба про ефективність української ГТС, про її використання для українських споживачів. Про те, щоб заробляти гроші за рахунок підземних газосховищ та українських інтерконекторів, щоб і Україні, і Європі було від цього добре. Мені прикро, що замість цього лунають заяви, здатні зробити Україну країною – вигнанцем у Європі. Не можна так поводитися зі своїми відвертими союзниками – Німеччиною, Австрією та Францією. Тим часом треба поліпшувати контакти зі Словаччиною – одним із головних партнерів України в питаннях транзиту», – закликає експерт.

Про те, що Україні потрібно розробити чіткий «план Б» на випадок припинення транзиту після 2024 року, говорить і Володимир Омельченко. За його словами, наразі такого плану немає.

Чи компенсують Україні збитки?

Можливі втрати в разі припинення транзиту російського газу Україною – це від 2 мільярдів доларів на рік, вважають у «Нафтогазі».

У Німеччині обговорюють, яким чином можна буде відшкодувати Україні фінансові втрати, яких вона зазнає внаслідок запуску російського газогону «Північний потік-2», запевняє державний секретар США Ентоні Блінкен.

Він пояснює, що такий крок Німеччини став однією з причин винятку, який США надали з санкційного режиму зареєстрованій у Німеччині компанії, що на 100 відсотків належить російському «Газпромові» і будує газопровід, та її керівникові.

«Ми активно співпрацюємо (з Берліном – ред.), щоб з’ясувати, що можна і варто, і, я вважаю, необхідно зробити, щоб … гарантувати, що плата за транзит, яку Україна може в певний момент у майбутньому втратити внаслідок цього газопроводу, … була відшкодована», – сказав Блінкен.

Він не уточнив, який вигляд може мати це відшкодування. Раніше лунали припущення, що Німеччина могла б інвестувати в альтернативну енергетику в Україні.

Низка західних експертів вважає, що потрібна не лише компенсація збитків як така, а залучення інвестицій до України та створення запобіжників від російської агресії.

«Північний потік-2» (Nord Stream 2)
Це друга черга російсько-німецького газогону, яку прокладають дном Балтійського моря. Він має загальну довжину 1234 кілометри. У разі добудови ця система газогонів зможе експортувати з Росії до ЄС до 110 мільярдів кубометрів газу на рік, що дає змогу повністю припинити транзит блакитного палива через Україну.
За розрахунками експертів, для України це означатиме втрату доходів від транзиту (приблизно три мільярди доларів на рік, або понад 2% ВВП), а також необхідність екстрено перебудовувати українську газотранспортну систему для потреб реверсу.
Вартість будівництва «Північного потоку-2» – приблизно 10 мільярдів євро, і первинно половину коштів для цього планували надати європейські інвестори, половину – Росія. Однак тривалі американські санкції змінили ці плани.
В Україні, Польщі, США та ще в низці країн ЄС цей проєкт вважають геополітичним, а не економічним, оскільки навіть наявні газогони між Росією та ЄС завантажені газом не більше ніж наполовину.
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG