Доступність посилання

ТОП новини

Нова українсько-турецька зброя: як Росія підштовхує дві країни до співпраці


Президент України Володимир Зеленський та президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган
Президент України Володимир Зеленський та президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган

За півтора року на посаді Володимир Зеленський вже тричі зустрічався з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом. В Україні таке партнерство називають стратегічно важливим. Водночас, сторони не приховують, що основою співпраці є військові технології. Будувати разом вже вирішили, наприклад, ударні безпілотники і бойові кораблі. І це далеко не повний перелік. Що Україна хоче отримати від такого партнерства? Навіщо це Туреччині? І яку роль у зближенні двох країн відіграє Росія? Більше про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».

Анкара стала однією з перших столиць, які відвідав президент Зеленський одразу після обрання. Далі українсько-турецькі зустрічі на найвищому рівні відбувались кожні пів року. Туреччина визнана стратегічним партнером України, на рівні з такими країнами, як Польща або Литва.

Основою такого партнерства сторони називають «оборонку». З 2016 турецька компанія Aselsan постачає радіостанції для української армії, а вже в 2019 складальну лінію для цих систем зв'язку відкрили в Україні. Схожий сценарій хочуть повторити і з безпілотниками. У минулому році армія отримала 6 ударних БПЛА Bayraktar TB2.

Ударний турецький безпілотник Bayraktar TB2 Повітряних сил ЗСУ
Ударний турецький безпілотник Bayraktar TB2 Повітряних сил ЗСУ

«Турецька сторона готова зробити інвестицію. Їм від нас необхідний майданчик, на якому вони побудують підприємство.

Турецька сторона готова зробити інвестицію. Їм від нас необхідний майданчик, на якому вони побудують підприємство
Олег Уруський

І яке потім буде виготовляти ці апарати. На якому будуть працювати, звичайно, наші українські інженери. І саме це підприємство буде мати право продажу також безпілотників як на український ринок, так і спільно з нашими турецькими партнерами, на інші ринки», –​ розповів «Донбас.Реалії» міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.

Останній показовий епізод бойового застосування безпілотників Bayraktar – конфлікт Вірменії та Азербайджану за Нагірний Карабах. Баку опублікував десятки відеозаписів ураження бронетехніки і укріплень супротивника саме цим озброєнням. Тепер в Україні заявляють, що хочуть збільшити кількість «Байрактарів» до 48 одиниць.

Також у Туреччині продовжують випробування важкого ударного безпілотника «Akinci». Його параметри значно перевищують характеристики «Байрактарів». Розмах крил – 20 метрів, під час польоту БПЛА здатний нести понад тонну ракетного і бомбового озброєння. Але головне для України, що двигуни для цих безпілотників постачає вітчизняне підприємство.

Турецький важкий ударний безпілотник Akinci під час випробувань
Турецький важкий ударний безпілотник Akinci під час випробувань

«Це достатньо ефективний ударний комплекс, включаючи від розвідки до ударних функцій з озброєнням, яке може вражати цілі на відстані до 500 і навіть більше кілометрів, враховуючи потенціал крилатої ракети. До речі, в цих крилатих ракетах SOM, які виробляються в Туреччині теж планується використання українських двигунів, як одна з версій, яка гарантує Туреччині, що цей проект буде реалізований», – говорить директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

Хоча, авіаційні двигуни – не єдина українська розробка, яка цікавить Туреччину.

Туреччина збирається розгортати на своїй території виробництво тих ПТУР, які виготовляє Україна
Сергій Згурець

«Є три сегменти: це двигуни авіаційні, танкові, газотурбінні. Є сегмент високоточних засобів враження. Тому що Туреччина збирається розгортати уже на своїй території виробництво тих ПТУР, які виготовляє Україна.

Туреччина зацікавлена в керованих танкових снарядах, які виготовляє Україна, Туреччина зацікавлена в системах динамічного захисту для бронетехніки, які розроблені в Україні», – пояснює Згурець.

Протитанковий керований ракетний комплекс«Скіф» (експортна версія українського ПТРК «Стугна-П»)
Протитанковий керований ракетний комплекс«Скіф» (експортна версія українського ПТРК «Стугна-П»)

Ще один важливий пункт співпраці між Україною та Туреччиною – питання Криму. Президент Ердоган неодноразово заявляв, що його країна ніколи не визнає анексії півострова. Під час зустрічі Володимир Зеленський запросив турецького колегу приєднатися до «Кримської платформи», міжнародного майданчика для захисту прав кримчан і деокупації півострова. За словами українського президента, Ердоган підтримав проект і погодився брати участь.

«Після вступу Туреччини до цієї платформи менше шансів буде, що Росія взагалі ігноруватиме цю платформу. Тобто, для нас успіхом буде навіть якщо вони нас будуть критикувати, казати, що ніколи, ніколи... Але сам факт, що вони будуть згадувати про Кримську платформу, спочатку будуть сміятися, потім боятися, потім вони визнають саму проблему і почнуть вести переговори», – вважає директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Під час зустрічі президентів Ердоган також пообіцяв допомагати у звільненні українських політичних в'язнів. У 2017 році президент Туреччини вже сприяв у видачі російською стороною засуджених за сфабрикованою справою заступників глави Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза.

Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров під час прес-конференції в українському посольстві в Анкарі, жовтень 2017 року
Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров під час прес-конференції в українському посольстві в Анкарі, жовтень 2017 року

«Давайте не забувати, що найбільша кількість кримських татар мешкає саме в Туреччині і вони опинилися в Туреччині саме через політику, яку проводила Російська імперія, видавлюючи кримських татар з Кримського півострову. Тобто, кримські татари відіграють в Туреччині серйозну роль. Вони організовані і політично також тиснуть на уряд і президента», – каже Семиволос.

Туреччина не буде ані антиросійською, ані проросійською. Туреччина буде протурецькою
Євгенія Габер

Водночас, вважають експерти, Україні не варто розглядати Туреччину як союзника в протистоянні з Росією.

«Туреччина не буде ані антиросійською, ані проросійською. Туреччина буде протурецькою. Політика Туреччини залишається прагматичною. І в тих ситуаціях, коли нам, чи ми вважаємо буде краще для Турецької республіки співпрацювати з Заходом – ми працюємо з Заходом. Коли ми не можемо купити «Patriot» у Заходу, що ми робимо – ми купуємо С-400 у Росії», – вважає заступник директора Дипломатичної академії України Євгенія Габер.

Вкінці жовтня президент Ердоган підтвердив, що турецькі військові провели перше випробування зенітно-ракетного комплексу С-400, купленого в РФ. Раніше партнери Туреччини по НАТО виступали проти такого рішення. США, наприклад, відмовилися продавати Туреччині винищувачі F-35 і навіть погрожували санкціями.

Президент Росії Володимир Путін та президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган
Президент Росії Володимир Путін та президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган

«Міністр закордонних справ Лавров сказав: «ми з Туреччиною не стратегічні партнери, у нас є співпраця в деяких напрямках». Ось, це реальна оцінка цих відносин. У моменти, коли у Туреччини бувають проблеми із Заходом, в ці моменти – так, Туреччина використовує фактор Росії в регіоні для своїх інтересів. Наприклад, в питаннях Сирії або в питаннях Лівії», – пояснює в коментарі «Донбас.Реалії» експерт Центру політичних досліджень в Анкарі Орхан Джафарли.

Їхні відносини можна охарактеризувати, як «закляті друзі»
Ігор Семиволос

«Я б сказав, що їхні відносини можна охарактеризувати, як «закляті друзі». Тобто, вони демонструють такі більш-менш партнерські стосунки, постійно перебувають в контакті, але, разом з тим, кожна зі сторін чудово розуміє, що протилежна сторона точно не є другом і союзником», – веде далі Семиволос.

Пік протистояння між Туреччиною і Росією припав на листопад 2015 року. Тоді, після порушення повітряного простору на сирійсько-турецькому кордоні, був збитий бомбардувальник Су-24 російської армії.

Збитий російський бомбардувальник Су-24, листопад 2015 року
Збитий російський бомбардувальник Су-24, листопад 2015 року

«Туреччина хоче розвивати інструменти балансу проти Росії в Чорноморському басейні, в пострадянському регіоні. Ось ці відносини: Туреччини та Азербайджану, Туреччини і Грузії, Туреччини та України, ця тристороння дипломатія дуже сильно балансує Росію. Туреччина розуміє, що цим країнам потрібна регіональна держава, яку вони теж могли б використовувати проти Росії. Тобто, це win and win», – вважає Орхан Джафарли.

Конкуренція між Росією і Туреччиною отримала новий виток в Нагірному Карабасі, де Анкара відкрито підтримала Азербайджан, а Росія є союзником Вірменії по військовому блоку ОДКБ. Турецька влада вже заявила, що Росія не може впоратись і без Анкари врегулювання конфлікту приречене на провал.

  • 16x9 Image

    Левко Стек

    Працюю на Радіо Свобода з 2013 року. Потрапив до редакції за тиждень до початку Євромайдану. Саме висвітленням подій Революції Гідності займався до весни 2014 року. Згодом – анексія Криму та протистояння на Донбасі. З початку літа 2014 року займаюсь висвітленням війни на Донбасі.

XS
SM
MD
LG