Фігурант другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Осман Аріфмеметов заявив, що пов'язує своє переслідування з журналістською діяльністю, а також темами, які він висвітлював до арешту.
Про це він розповів у письмовій заяві, за підсумками судового засідання 10 лютого щодо продовження запобіжного заходу.
«Своє ув'язнення в СІЗО я пов'язую безпосередньо з діяльністю журналіста. Це вже не перше переслідування щодо мене з боку силовиків. З самого початку політично мотивованих справ я висвітлював через соціальні мережі репресії, які припали на частку мого народу починаючи з 2014 року і тривають донині. Про це такі громадські журналісти як я говорили в інтернеті і через телебачення», – йдеться у зверненні Аріфмеметова.
На його думку, заарештовуючи громадських журналістів, співробітники ФСБ намагаються «приховати від громадськості те, що відбувається беззаконня в Криму».
«Парадокс полягає в тому, що ні в чому не винні люди, які говорять правду, змушені просити домашній арешт чи іншу міру обмеження, не пов'язану з утриманням в СІЗО. В ідеалі нас повинні звільнити і порушити кримінальні справи у відношенні тих, хто скоїв посадові і військові злочини. Моє ув'язнення у в'язниці і подібних журналістів – спосіб приховати від населення і світової громадськості, що відбувається беззаконня в Криму», – зазначив Аріфмеметов.
Осман Аріфмеметов – громадський журналіст, активіст «Кримської солідарності». У березні 2019 року він був заарештований після обшуків у своєму будинку. Йому загрожує до 20 років позбавлення волі за нібито організацію діяльності забороненої в Росії і анексованому Криму «Хізб ут-Тахрір».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
