У Києві в Будинку кіно в середу, 2 червня, пройшов показ проєкту «Всі, хто хотіли, поїхали?», що складається з 10 анімованих історій про жителів Криму і Донбасу, які з тієї чи іншої причини не змогли виїхати з анексованої та непідконтрольної території. Про це повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
Як уточнюється, проєкт створювався приблизно рік.
«Ми хотіли зібрати історії реальних людей, аби показати, що люди, які не їдуть зі свого дому після окупації, не завжди зрадники. Ми змінили імена деяких героїв, щоб не наражати їх на небезпеку. Іноді дім – це набагато важливіше, ніж ми думаємо, поки не втратимо його», – розповіла на презентації правозахисниця правозахисного центру «ZMINA», Олена Луньова.
Серед анімованих історій – серія про дружину кримськотатарського ув'язненого, Сейрана Салієва, Муміне, і їхню сім'ю. За словами режисера анімації Анастасії Фалілеєвої, під час підготовки серії про Муміне в Південному окружному суді міста Ростова-на-Дону відбувався судовий процес над її чоловіком і ще сімома фігурантами другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
«У цілому, в проєкті, і, зокрема, в анімаційному серіалі зображалася моя історія. Але мені здається, що вона не суто моя. Це історія всього кримськотатарського народу, яка у вигляді вже гібридної депортації повторилася знову. Зараз у Криму розвивається історія злочину проти всього народу. І зараз ми, перебуваючи в Криму, своєю маленькою спільнотою, віримо, що happy end обов'язково настане. Я дякую всій творчій команді, яка показала і мій внутрішній стан, і стан більшості кримських татар зараз, які живуть у Криму», – розповіла Муміне Салієва.
Нагадаємо, 2 квітня стартував показ анімованих історій «Всі, хто хотіли, поїхали?» на Facebook-сторінці проєкту.
У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисараю. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір'яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінувала їм участь у забороненій у Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону в вересні 2020 року ухвалив вирок у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір».
У президента України Володимира Зеленського назвали «воєнним злочином» цей вирок. У Мінреінтеграції повідомили, що вимагатимуть посилення санкцій проти Росії через вироки для кримських татар.
У Прокуратурі АР Крим та Севастополя назвали вирок фігурантам бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» черговим доказом релігійних переслідувань у Криму.
6 жовтня 2020 року засуджених у цій справі етапували в СІЗО-5 Ростова-на-Дону. У грудні сімох фігурантів справи другої бахчисарайської групи «Хізб ут-Тахрір» перевели зі слідчого ізолятора Ростова-на-Дону в СІЗО-3 Новочеркаська.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
