Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров опублікував лист, у якому він закликає президента України та учасників «Кримської платформи» провести міждержавні консультації у зв'язку з недавніми затриманнями в Криму.
Цей лист Чубаров опублікував на своїй сторінці в фейсбуці.
«З метою запобігання катастрофічним наслідкам репресій, що розгортаються у ці дні в Криму щодо корінного кримськотатарського народу, і звільнення всіх кримських політв'язнів, позбавлених волі російськими окупантами, Меджліс кримськотатарського народу закликає вас до термінового проведення міждержавних консультацій у рамках «Кримської платформи» в зв'язку з незаконним затриманням першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла та інших представників корінного кримськотатарського народу», – йдеться в листі.
3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.
Адвокат Айдер Азаматов повідомив Крим.Реалії, що Шевкета Усеїнова та Ельдара Одаманова суд у Сімферополі 6 вересня заарештував на 14 і 15 діб відповідно за ст. 19.3 КоАП Росії (непокора законному розпорядженню співробітника поліції, військовослужбовця, співробітника органів ФСБ).
7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».
При цьому в ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».
Прессекретар ГУР Микола Красний заявив у коментарі Радіо Свобода, що звинувачення Росією Головного управління розвідки Міністерства оборони України у причетності до нібито диверсії на газогоні в окупованому Криму є провокацією.
Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 6 вересня розповів американським конгресменам, які перебувають в Україні з візитом, про нову хвилю обшуків і затримань у Криму та закликав їх сприяти посиленню тиску на Кремль із метою припинення репресій на півострові.
А омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.
Після інформації про обшуки та затримання 3-4 вересня у активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомила про відкриття кримінальних проваджень.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
