Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що за підсумками саміту «Кримської платформи», проведення якого заплановано цьогоріч, повинні бути озвучені конкретні кроки, які прискорять деокупацію півострова. Зокрема, він наголосив на можливості посилення санкцій щодо Росії.
«Крім заяв, повинні бути озвучені конкретні кроки, які робитимуться цими державами, щоб російські війська дійсно покинули Крим. Треба зробити все, щоб «Кримська платформа» стала успішною і не закінчилася провалом», – сказав Рефат Чубаров в ефірі Радіо Крим.Реалії.
За його словами, ті іноземні держави, які підтримають платформу, повинні виступити за посилення санкцій щодо Росії, зокрема, за негайне ембарго на російські енергоносії.
«Або ж ці уряди можуть максимально скоротити будь-які взаємини з Росією, оскільки її дії загрожують і їхній безпеки, і їхнім народам. Я розумію, що це надзвичайно складно для окремих держав, що це пов'язано з економічними втратами, але треба ж якось зупинити російську загрозу, що розповзається над усім світом», – сказав голова Меджлісу.
У МЗС України раніше повідомляли, що саміт з деокупації Криму планують провести в Києві в травні 2021 року. Пізніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква сказав, що саміт пройде цього літа.
Перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» з деокупації півострова буде ухвалена відповідна декларація.
Речник МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов переконаний, що створення нового міжнародного майданчика не допоможе «повернути Крим».
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
