Український омбудсмен зустрілася з адвокатами кримських татар, утримуваних на території Росії і тимчасово окупованого Криму – Лілією Гемеджі і Емілем Курбедіновим.
Про це повідомляє пресслужба омбудсмена. За словами Денісової, на порядку денному головне питання – стан здоров'я українських політв'язнів.
«Зокрема, адвокат Тофіка Абдулгазієва, Еміль Курбедінов, повідомив, що після повернення його підзахисного в ту ж камеру з клопами, блохами і тарганами – в Тофіка з'явилося два нових укуси. Лілія Гемеджі розповіла про те, що при розгляді справ «Хізб ут-Тахрір» російські суди забороняють здійснювати будь-яку фіксацію судового процесу за допомогою телефонів або інших пристроїв, що порушує статтю 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основних свобод» , – йдеться в повідомленні.
Крім того, Денісова обговорила з адвокатами соціально-побутові питання сімей кримських татар, «які знаходяться в неволі окупаційної влади, для швидкого їх вирішення».
Вона також звернулася до російського омбудсмена Тетяні Москалькової «з вимогою забезпечити належні умови утримання та провести повне медичне обстеження, за результатами якого надати кваліфіковане лікування громадянину України Тофіку Абдулгазієву».
Денісова закликала міжнародне співтовариство, дипломатів і правозахисників брати участь в судових засіданнях, щоб не допустити порушення прав громадян України, які незаконно міститися в місцях несвободи в Росії і на території тимчасово окупованого Криму.
У російському ув'язненні, за даними українського омбудсмена Людмили Денісової, перебувають від 113 до 115 осіб, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Більшість кримчан, які очікують обміну – кримські татари, вони фігурують у низці кримінальних справ, у тому числі в «справах Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джемаат» (організації, заборонені в Росії, але дозволені в Україні). Правозахисники й адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за релігійною ознакою. Фігуранти цих кримінальних справ – правовірні мусульмани.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
