Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар під час свого візиту до Відня провела кілька зустрічей із представниками ОБСЄ, ЮНЕСКО та Міністерства закордонних справ Австрії, яким розповіла про ситуацію в анексованому Криму.
Як вона повідомила в Facebook, під час бесіди з представниками ОБСЄ Джеппар обговорила питання моніторингу з боку організації в Криму.
«Окремою темою для розмови була робота СММ ОБСЄ в Україні, яка є важливим міжнародним інструментом забезпечення дотримання прав і свобод людини... Незаконні збройні формування на території Донбасу та Криму всіляко перешкоджають роботі СММ, тому надзвичайно важливим є посилення уваги до цієї проблеми з боку західних партнерів. Це особливо стосується Криму, сподіваюся на здійснення подальших кроків для активізації роботи місії для доступу до окупованого українського півострова», – написала Джеппар.
Вона також зустрілася із заступником голови Нацкомісії ЮНЕСКО Австрії Флоріаном Мейкснером і розповіла йому про виклики та проблеми, з якими зіткнулася Україна в питаннях збереження культурних пам'яток у Криму і на Донбасі.
Також провела зустріч з генеральним секретарем Міністерства закордонних справ Австрії Петером Лаунскі-Тіффенталем.
«Говорили про Крим і Донбас, про грубе порушення Росією міжнародного гуманітарного права та нехтування правами й свободами громадян України, кримських татар, які залишилися на території півострова, а тепер страждають від переслідувань, обшуків, арештів, вироків», – додала Джеппар.
У липні в Євросоюзі заявили, що місія ОБСЄ повинна мати вільний доступ до Криму.
2018 року представник преспідрозділу СММ ОБСЄ Драган Ніколіч-Соломон повідомив, що спостерігачі місії могли б працювати в Криму, але для цього необхідний консенсус серед країн-учасниць організації.
Російська влада заявляє, що не перешкоджає проведенню міжнародних моніторингів у Криму. Вона стверджує, що представники інших держав можуть «прилетіти на півострів із Москви». Однак це є порушенням українського законодавства.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
