Голова Міністерства закордонних справ Естонії Єва-Марія Лійметс стверджує, що її країна готова «максимально підтримати «Кримську платформу» і зробити свій внесок у її розвиток». Про це вона заявила в інтерв'ю «Голосу Америки».
«Естонія підтримує створення «Кримської платформи», оскільки вона (платформа – КР) консолідує міжнародну відповідь у напрямку деокупації Криму. І ми готові максимально підтримати її та зробити свій внесок у її розвиток», – наголосила вона.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс в інтерв'ю «Голосу Америки», тим часом, назвав платформу із деокупації Криму інструментом, який допоможе не допустити «нормалізації» анексії українського півострова, якої намагається досягти Росія.
«Перш за все, я хотів би зазначити, що Литва абсолютно віддана цій ідеї. І це було моє головне послання до мого колеги Дмитра Кулеби (голови МЗС України – КР). Це ефективний інструмент для досягнення того, що ми з вами обговорювали – щоб не допустити «нормалізації» за російським сценарієм. Країни повинні розцінювати Крим як окуповану територію, яка повинна бути повернена Україні», – наголосив дипломат.
Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомляв, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці незалежності України.
Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар у ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» буде ухвалена відповідна декларація.
Речник МЗС Росії Марія Захарова зазначала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
