Доступність посилання

ТОП новини

Гончарук: Київ очікує позитивне рішення за кримським позовом до ЄСПЛ


Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук

Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що Київ очікує позитивне рішення за позовом до ЄСПЛ «Україна проти Росії» про порушення прав людини в анексованому Криму. Про це голова українського уряду написав у Facebook, коментуючи початок слухань у Страсбурзі.

«Україна має достатньо доказів жорстокого переслідування громадян, до яких вдається Росія. Це і вбивства українських військовослужбовців, правоохоронців, цивільних осіб і застосування тортур і жорстокого поводження. Росія звинувачується в порушенні ключових прав, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини – права на життя, заборона катувань, права на свободу і особисту недоторканність, права на справедливий суд, права на повагу до приватного і сімейного життя, свободу думки, совісті і релігії, загальної заборони дискримінації та багато іншого», – йдеться в повідомленні Гончарука.

Прем'єр-міністр України заявив, що Росія «повинна нести відповідальність за порушення норм міжнародного права, зокрема, в сфері прав людини».

Європейський суд із прав людини 11 вересня розпочав слухання у міждержавній справі «Україна проти Росії» щодо обвинувачення до російської сторони у порушенні Європейської конвенції прав людини в окупованому Криму.

Україну, яка ініційовала цю справу в ЄСПЛ, представляв Іван Ліщина. Він, зокрема, вказав на те, що «українці в анексованому Криму піддаються репресіям з політичних, а також релігійних мотивів». Найбільш уразливими групами він назвав етнічних українців і кримських татар.

Російська сторона, яку представляв заступник міністра юстиції Росії Михайло Гальперін, під час виступу заявив, про те, що скарга Києва в ЄСПЛ – «носить політичний характер».

10 серпня 2018 року Україна подала до Європейського суду з прав людини нову міждержавну скаргу щодо українських політв'язнів Кремля.

На розгляді Європейського суду з прав людини перебувають також чотири тисячі позовів громадян, пов'язаних із подіями в анексованому Росією Криму та на Донбасі.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя пройшов невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG