Доступність посилання

ТОП новини

Прокуратура АРК продовжує розслідувати забруднення Чорного моря через видобуток токсичного піску під Керчю


Нижньо-Чурбаське хвостосховище під Керчю, де ведеться видобуток токсичного піску, лютий 2019 рік

Українські правоохоронці продовжують розслідувати забруднення Чорного моря через видобуток токсичного піску в районі Верхньо-Чурбаського і Нижньо-Чурбаського хвостосховищ у Керчі, де зберігалися отруйні відходи підприємства «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат».

Як повідомляє прес-служба Прокуратури АРК, у рамках розслідування була витребувана інформація з Державного космічного агентства України.

«Незаконний видобуток піску на території Верхньо-Чурбаського і Нижньо-Чурбаського хвостосховищ триває. Під приводом днопоглиблювальних робіт за допомогою спеціальної техніки проводиться вибірка піску на обвідному каналі (розташоване між хвостосховищами). Офіційно роботи проводяться для запобігання підтоплення низки житлових будинків у Приозерному. У разі порушення проектних норм існує можливість руйнування окремих ділянок шосе Героїв Ельтігена», – йдеться в повідомленні.

У відомстві уточнили, що ще 4 лютого слідчим відділом Головного управління Національної поліції в АР Крим та місті Севастополі зареєстровано кримінальне провадження за ч. 2 ст. 240 КК України (порушення правил охорони або використання надр). Прокуратура АР Крим здійснює процесуальне керівництво в зазначеному проваджені.

Місцеві активісти стверджують, що з дамби Нижньо-Чурбаського хвостосховища видобули понад мільйон тонн токсичного піску.

У травні 2017 року підконтрольна Кремлю Керченська міжрайонна природоохоронна прокуратура заборонила видобувати пісок із дамби Нижньо-Чурбаського хвостосховища.

1 лютого 2018 року Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України повідомило, що Київ відстежує наслідки широкомасштабного видобутку токсичного піску з дамби Нижньо-Чурбашського хвостосховища. За заявою українського міністерства, видобуток піску загрожує навколишньому середовищу Керченського півострова і Чорного моря, а також «створює надзвичайну ситуацію і загрожує здоров'ю людей».

В українському міністерстві зазначили, що кількість миш'яку в відходах перевищує гранично допустиму концентрацію у 500 разів, вміст сурми – в три рази, ванадію – в 3,5 рази, хрому – в 1420 разів, фосфору і заліза – 341 і 370 відповідно. У піску дамби, що межують із відходами, вміст миш'яку в 377 разів вище за гранично допустиму концентрацію.

Хвостосховище (спеціальна споруда для безпечного зберігання токсичних речовин) експлуатувалося з 1968 року і призначалася для збору отруйних відходів збагачення руд Камиш-Бурунського залізорудного комбінату. За повідомленнями кримських ЗМІ, ці відходи використовують для будівництва.

XS
SM
MD
LG