У Керчі триває видобуток піску з дамби Нижньо-Чурбаського хвостосховища, де зберігалися токсичні відходи підприємства «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат», повідомляє 27 вересня кореспондент Крим.Реалії.
Незважаючи на те, що в травні 2017 року підконтрольна Кремлю Керченська міжрайонна природоохоронна прокуратура заборонила видобувати пісок із дамби, на території дамби працює важка техніка і здійснюється відвантаження видобутого піску.
Як повідомляє кореспондент Крим.Реалії, робочі за допомогою спеціального насоса відкачують суміш піску з водою зі сховища відходів. Поруч розташовані екскаватори, що вивозять пісок із території хвостосховища.
На початку 2018 року депутат російської Держдуми Наталія Поклонська направила запит на ім'я генерального прокурора Росії Юрія Чайки з проханням перевірити законність видобутку піску з дамби Нижньо-Чурбаського хвостосховища під Керчю.
1 лютого 2018 року Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України повідомило, що Київ відстежує наслідки широкомасштабної видобутку токсичного піску з дамби Нижньо-Чурбаського хвостосховища, де зберігалися отруйні відходи підприємства «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат». За заявою українського міністерства, видобуток піску загрожує навколишньому середовищу Керченського півострова і Чорного моря, а також «створює надзвичайну ситуацію і загрожує здоров'ю людей».
У травні 2017 року підконтрольна Кремлю Керченська міжрайонна природоохоронна прокуратура заборонила видобувати пісок із дамби Нижньо-Чурбаського хвостосховища.
2016 року в мережі з'явилося відео, на якому Нижньо-Чурбаське сховище відходів виглядає як розритий кар'єр, і видно, як важка техніка видобуває і вивозить звідти пісок.
Депутат підконтрольного Кремлю кримського парламенту Юрій Юр'єв (фракція ЛДПР) 2016 року стверджував, що на будівництві об'єктів на території Керченського півострова може використовуватися «отруєний отрутою пісок».
В українському міністерстві зазначили, що кількість миш'яку в відходах перевищує гранично допустиму концентрацію в 500 разів, вміст сурми – втричі, ванадію – в 3,5 рази, хрому – в 1420 разів, фосфору і заліза – 341 і 370 відповідно. У піску дамби, що межує з відходами, вміст миш'яку в 377 разів вище гранично допустимої концентрації. У глибині насипу концентрація небезпечних сполук зменшується, але їх все одно в 40 разів більше, ніж гранично допустима концентрація, підкреслили в українському міністерстві.
Хвостосховище (спеціальна споруда для безпечного зберігання токсичних речовин) експлуатувалося з 1968 року і призначалася для збору отруйних відходів збагачення руд Камиш-Бурунського залізорудного комбінату, зараз використовується російською владою Криму. Скидання пульпи в хвостосховище було припинене 1994 року разом із роботою Камиш-Бурунського залізорудного комбінату, проте зараз, за повідомленнями кримських ЗМІ, ці відходи використовують для будівництва. Площа ділянки, де відбувається видобуток, становить 64 288 квадратних метрів (довжина – 860 м, ширина – 75 м).
