Сестра полоненого українського військового Дениса Гриценка та батько Василя Сороки вилетіли до Стасбурга для участі у сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, передає Радіо Свобода.
«Ми розповімо усій світовій спільноті про наших хлопців, які перебувають у російському полоні. Закликаємо допомогти та посилити тиск на РФ, аби там дотримувалися норм міжнародного гуманітарного права. Докладемо максимум зусиль, щоб увесь світ звернув увагу на цю проблему, та наші моряки скоріше повернулися додому», – написала вона у Facebook.
Окрім того, як заявляє Денісова, цього разу з делегацією приїде її представник Олег Трохименко та адвокат Микола Полозов.
Також, як повідомляється, до Страсбурга вилетіли українські правозахисники, які мають намір 23 січня провести в рамках сесії ПАРЄ прем’єру фільму «Заручники Путіна: українські політв’язні Кремля».
У Страсбурзі 21 січня стартує зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи. Планувалося схвалення резолюції, які стосуються діяльності ЗМІ в умовах дезінформації та пропаганди, а також свободи медіа для забезпечення демократичних виборів. Окрім того, альянс запланував провести дебати стосовно протидії уникненню покарання особам, на яких накладено санкції за «списком Магнітського».
На 24 січня заплановані дебати: «Відкрита агресія Росії проти України: зрив мирного процесу та загроза європейській безпеці».
Російська делегація у сесії участь не братиме.
Раніше Лефортовський районний суд Москви продовжив арешт 21 затриманому українському військовому до 24 квітня. Андрій Ейдер, Андрій Артеменко і Василь Сорока залишаються в СІЗО до 26 квітня.
25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків, при цьому троє з них були поранені. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.
Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.
Підконтрольні Москві суди у Криму взяли полонених під арешт на два місяці. Їх доставили з Криму до Росії, до Москви. Росія тривалий час не дозволяла відвідати їх українським консульським працівникам.
Дії Росії викликали різку критику в багатьох країнах, у першу чергу в Європі, а також у США, разом із вимогами негайно звільнити моряків. Зокрема, президент США Дональд Трамп скасував заплановану зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним і заявив, що така зустріч не відбудеться, доки Росія не звільнить українських моряків і їхні кораблі. У Москві відповіли, що ці заяви нічого не змінять у долі моряків, за якими Росія не визнає статусу військовополонених.
