Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 16 жовтня розглянув клопотання слідчого ФСБ про обмеження терміну ознайомлення з матеріалами справи щодо фігурантів другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Шабана Умерова, Ремзі Бекірова і Фархода Базарова.
Як повідомили адвокати підсудних об'єднанню «Кримська солідарність», суд частково задовольнив клопотання слідства і встановив термін ознайомлення до 20 листопада. Аналогічне рішення суд оголосив і щодо кримського правозахисника Ризи Ізетова.
Всі адвокати наголосили, що їхні підзахисні вже понад місяць ознайомлюються з матеріалами справи «в важких умовах».
«Протягом місяця хлопці ознайомлюються. Серед них є люди – вже немолоді, і ознайомлюється вони просто в нелюдських умовах, тому що слідство вивозило їх і у суботу, і у неділю. Це незаконне рішення суду, тому що доказів явного затягування представлено не було. Це таке бажання ФСБ – швидше всю цю групу політв'язнів відправити з Криму до Ростова-на-Дону в Південний Окружний військовий суд і позбутися цієї справи. Долучили Київський районний суд, який сьогодні ухвалив таке рішення. Ми вважаємо, що це невмотивоване рішення і оскаржуватимемо в апеляційній інстанції це рішення», – сказав адвокат Еміль Курбедінов.
Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, в тому числі представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Всього затримано 24 особи, у тому числі громадянські журналісти Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Ремзі Бекіров.
27 і 28 березня Київський райсуд Сімферополя заарештував всіх затриманих.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадянських журналістів. Він закликав до їхнього негайного звільнення з СІЗО.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
