Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону 7 листопада допитав експерта-релігієзнавця з російського Казанського федерального університету Ільшата Мухаметзаріпова на засіданні у справі Енвера Сейтосманова, обвинуваченого в організації осередку забороненої в Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
«Суду і прокурору треба було всього 30 хвилин на допит експерта, якого ми чекали три дні. Сторона захисту визнала ці питання не суттєвими», – розповів кореспонденту Крим.Реалії адвокат Сергій Легостов.
Він уточнив, що питання були загального характеру і всі вони відображені у раніше поданій Мухаметзаріповим експертизі.
«Прокурор і судді запитували про те, чи роз'яснювали експерту його права, яку літературу він використовував для оформлення експертизи і так далі», – зазначив адвокат.
За словами Легостова, наступне судове засідання відбудеться 12 листопада 2019 року в Південному військовому суді Ростова-на-Дону. Очікується допит експерта-лінгвіста Катерини Палехи, яка не з'явилася на засідання 7 листопада через хворобу.
Раніше повідомлялося, що Військово-слідчий комітет в анексованому Криму проводить дослідчу перевірку щодо працівників ФСБ Росії, які допитували свідка у справі Енвера Сейтосманова.
На початку липня суд у російському Ростові-на-Дону на шість місяців продовжив арешт Енверу Сейтосманову – до 20 грудня. А наприкінці липня його етапували з Сімферополя в СІЗО російського Ростова-на-Дону.
У серпні в російському Північно-Кавказькому окружному військовому суді (нині Південний окружний військовий суд Росії) відбулося перше засідання по суті щодо севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір», фігурантом якої є Енвер Сейтосманов.
5 і 6 вересня суд в Росії допитав у справі Енвера Сейтосманова двох засуджених за севастопольською «справою Хізб ут-Тахрір» – Нурі Примова і Ферата Сайфуллаєва.
Братів Ернеса і Енвера Сейтосманових російські силовики затримали 10 травня 2018 року після обшуків.
Ернеса згодом відпустили. Енверу інкримінували статтю про «тероризм».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.