Глава МЗС України Дмитро Кулеба повідомив, що на зустрічі представників країн «Люблінського трикутника» обговорювалася «Кримська платформа», і очільники зовнішньополітичних відомств Литви та Польщі висловили активну підтримку цієї ініціативи. Про це він повідомив на брифінгу в Києві 29 січня.
«Я детально поінформував колег (голів МЗС Польщі та Литви – КР) про «Кримську платформу», про підготовку її установчого саміту. Ми дуже детально проговорили цю тему. Думаю, що не буде секретом для всіх, що Польща і Литва активно підтримують цю ініціативу і в цілому справу деокупації Криму», – розповів Кулеба.
Він також додав, що представники «Люблінського трикутника» приділили увагу внеску кримських татар у розвиток цих країн.
«У рамках історичного спрямування ми приділили увагу внеску кримських татар у розвиток України, Польщі та Литви в освітленні тих культурних зв'язків, які існували між нашими народами. Це також буде наш внесок у з'ясуванні повномасштабної ролі кримськотатарської культури в історії наших держав», – наголосив глава українського МЗС.
Раніше міністри закордонних справ України, Польщі та Литви – Дмитро Кулеба, Яцек Чапутовіч та Лінас Лінкявічюс – ухвалили декларацію, якою закликали Росію припинити агресію і вивести свої війська з території анексованого нею Криму та окупованої частини Донбасу.
Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт щодо «Кримської платформі» в Україні відбудеться 23 серпня 2021 року.
Перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» з деокупації півострова, буде ухвалена відповідна декларація.
Речник МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
