Кіпр відмовляється голосувати за введення Євросоюзом санкцій щодо російських посадових осіб у зв'язку з анексією Криму. За даними інформаційного агентства Reuters з посиланням на три дипломатичних джерела, таким чином Нікосія має намір домогтися прийняття в ЄС обмежень щодо фізичних і юридичних осіб Туреччини, відповідальних за проведення геологорозвідувальних робіт на шельфі Кіпру.
«Кіпріоти чекають введення санкцій проти Туреччини через бурові роботи і розчаровані тим, що це займає деякий час. Тому вони втручаються в списки санкцій щодо Криму», – сказав один з неназваних дипломатів, якого цитує агентство.
Reuters зазначає, що Кіпр заявляє про необхідність додаткового перегляду запропонованих Євросоюзом заходів стосовно чиновників з Росії і заперечує зв'язок між блокуванням санкцій проти Росії і введенням рестрикцій щодо Туреччини за геологорозвідку.
Для введення санкцій проти росіян необхідна одноголосна підтримка всіх 28 членів Євросоюзу. Як повідомив європейський дипломат, в ЄС здивовані рішенням Кіпру на тлі підтримки з боку його європейських партнерів з питання Туреччині протягом останніх декількох місяців.
«Кіпр заблокував прийняття рестрикцій на технічному рівні», – підсумувало джерело.
Представник міністерства закордонних справ Кіпру Деметріс Самуель заперечує зв'язок між цими двома питаннями, заявляючи, що Кіпру потрібен час для ретельного розгляду нових дій ЄС щодо російських чиновників з Криму.
«Немає ніякого зв'язку між цими двома режимами санкцій. Ми зайняті розглядом інформації, наданої про українські санкції», – заявив Самуель.
Експрем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв заявив, що світові санкції щодо Росії, що їх запровадили після анексії Криму, «болісно вдарили по економіці».
12 вересня 2019 року Рада Європейського союзу продовжила персональні санкції, пов'язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України ще на півроку – до 15 березня 2020 року. У списку санкцій – 170 громадян Росії і України, а також 44 юридичних особи. Санкції передбачають заморожування їхніх активів і заборону фізичним особам на в'їзд в ЄС.
Санкції були запроваджені в 2014 році після анексії Криму, а потім їх кілька разів посилювали в зв'язку з підтримкою Росією бойовиків на сході України. З тих пір обмежувальні заходи кілька разів продовжували. У списку санкцій – низка російських державних діячів, чиновників, воєначальників, а також ватажки підтримуваних Росією бойовиків на непідконтрольних територіях Донбасу.
Також зараз діють і періодично продовжуються ще два великих санкційних пакета ЄС щодо Росії: секторальні економічні санкції (на даний момент діють до 30 січня 2020 року) і «кримські», запроваджені у відповідь на окупацію і анексію півострова (діють до 23 червня 2020 року).
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
