Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час телефонної розмови з міністром Європи та закордонних справ Франції Жаном-Івом Ле Дріаном запросив Францію взяти активну участь у роботі «Кримської платформи». Про це повідомляє пресслужба МЗС України.
«Дмитро Кулеба повідомив французькому колезі про ініціативу створення «Кримської платформи» – міжнародного формату, який консолідує зусилля міжнародної спільноти щодо деокупації Криму, захисту прав людини в умовах тимчасової російської окупації. Кулеба запросив Францію взяти активну участь у роботі «Кримської платформи», – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, Ле Дріан висловив подяку за запрошення і запевнив, що принципова позиція Франції щодо «невизнання спроби анексії Криму триватиме», як і відповідна політика обмежувальних заходів щодо Росії. У зв'язку з цим французька сторона розгляне інформацію про запуск «Кримської платформи», наголосив Ле Дріан.
Раніше заступник генерального секретаря – політичний директор Європейської служби зовнішньої діяльності Енріке Мора повідомив, що Євросоюз повністю підтримує ідею України створити платформу з деокупації Криму.
Нагадаємо, 29 жовтня Україна презентувала партнерам в Європейському союзі та НАТО «Кримську платформу» – нову міжнародну ініціативу, яка повинна сприяти деокупації півострова.
Раніше повідомлялося, що Україна планує провести в Києві саміт для обговорення ініціативи «Кримська платформа». Можливі дати поки обговорюються, в тому числі – 21 травня 2021 року. Зацікавленість в участі висловили в низці країн, серед яких – Туреччина, США і країни Балтії, також Київ планує запросити за стіл переговорів Росію.
За словами посла Мелінди Сіммонс, Велика Британія підтримує концепцію створення платформи з деокупації Криму.
Раніше посол Словенії Томаж Менцін також повідомив, що підтримує ініціативу України зі створення «Кримської платформи».
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
