Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба переконаний, що створення «Кримської платформи» «сильно вдарило» особисто по російському президентові Володимиру Путіну.
Про це він сказав в інтерв'ю ТСН.
«Кримська платформа» – це дуже сильний удар особисто по президенту Путіну. Тому його емоційна реакція нам зрозуміла і ми нею задоволені. Це означає, що ми робимо правильну і добру справу», – наголосив Кулеба.
Він також вказав на підтримку «Кримської платформи» владою Туреччини, попри невдоволення Кремля з цього приводу.
«Ви могли почути, що під час візиту до Львова Мевлют Чавушоглу (голова МЗС Туреччини – КР) неодноразово публічно і непублічно на переговорах підтвердив, що Туреччина не лише залишиться одним із найактивніших учасників «Кримської платформи», а й готова разом із нами переконувати ті країни, які ще не приєдналися до Декларації «Кримської платформи», щоб вони це зробили. Думаю, це найкраща відповідь на спроби Росії продемонструвати Туреччини своє невдоволення», – додав Кулеба.
У Кремлі слова Кулеби поки не коментували.
Цього тижня у Львові міністри закордонних справ України та Туреччини Дмитро Кулеба та Мевлют Чавушоглу обговорили ситуацію з безпеки в Чорному морі та співробітництво в рамках «Кримської платформи».
Раніше в Кремлі наголошували, що в Росії продовжують вважати Туреччину своїм партнером, попри розбіжності з кримського питання.
У 2014 році ЄС і США запровадили проти Росії санкції за анексію Криму.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
