Латвія має намір і надалі брати участь у розвитку «важливого механізму деокупацію Криму» – «Кримської платформи». Про це повідомив новий посол Латвії в Україні Ілгварс Клява під час церемонії вручення вірчих грамот президенту України Володимиру Зеленському.
Як повідомляє Офіс президента України, Зеленський зазначив, що Латвія цього року була серед перших держав, які підтримали установчий саміт «Кримської платформи».
У свою чергу посол Латвійської Республіки повідомив про наміри офіційної Риги і в подальшому брати участь в розвитку цього «важливого механізму деокупацію Криму, зокрема шляхом проведення тематичних заходів на міжнародних майданчиках».
4 вересня українські правозахисні організації закликали учасників «Кримської платформи» опублікувати спільну заяву від імені урядів, що засуджує нові російські обшуки та арешти в Криму, а також запровадити персональні санкції проти осіб, причетних до обшуків, затримань і викрадень жителів Криму.
9 вересня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна співпрацюватиме з партнерами з «Кримської платформи» для звільнення затриманих кримських татар. Він зазначив, що Україна проводить консультації з іншими країнами.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
