Перший заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ростислав Замлинський зазначив, що позиція української влади щодо відновлення поставок дніпровської води в Крим залишається незмінною – вода Північно-Кримським каналом піде на півострів тільки після його деокупації.
Так він прокоментував Крим.Реалії припущення спікера української делегації в тристоронньої контактній групі Олексія Арестовича цього тижня про можливу подачу води в Крим в обмін на поступки Росії щодо Донбасу.
«Скажу позицію нашого міністерства – вода буде подана в деокупований Крим для потреб громадян України. Тобто, вода буде подана після деокупації, після того, як там будуть всі символи української влади, після того, як там буде місцева влада, обрана місцевими жителями та після роззброєння і повного виведення російських військовослужбовців», – сказав Замлинський кореспонденту Крим.Реалії.
Нагадаємо, спікер української делегації в тристоронньої контактній групі (ТКГ) з врегулювання ситуації на Донбасі та радник голови Офісу президента Олексій Арестович у своєму інтерв'ю виданню «Телеграф» заявив про можливе відновлення водопостачання Криму з материкової частини України в обмін на врегулювання ситуації на Донбасі.
Після його висловлювань постійний представник президента Володимира Зеленського в АРК і Севастополі Антон Кориневич повідомив для Крим.Реалії, що позиція української влади щодо постачання води до Криму залишається незмінною.
Також голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у коментарі Крим.Реалії назвав «неприйнятними» заяви Арестовича.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода раніше заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим каналом можливе тільки після його деокупації.
Сам Арестович в ефірі Радіо Крим.Реалії стверджував, що його слова про можливі поставки води в Крим в обмін на поступки Росії щодо Донбасу не означають, що це питання порушувалося на переговорах у Мінську або в Офісі президента, а всі його заяви є «суто теоретичними».
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Влада Криму заявила, що готується подати проти України позов «через шкоду, завдану півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв голова російського парламенту Криму Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій підуть позови у російські суди.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
