У правозахисній організації «Amnesty International в Україні» привітали висновок Міжнародного кримінального суду у справі щодо ситуації в Україні, за яким МКС має юрисдикцію розслідувати та розглядати справу по суті, інформує Радіо Свобода.
«Це рішення дає проблиск надії постраждалим і сім’ям загиблих від жахливих злочинів відповідно до міжнародного права, які роками чекали на притягнення до відповідальності злочинців. Заява прокурорки Міжнародного кримінального суду повинна ознаменувати початок кінця і темного розділу безкарності й несправедливості на сході України, в Криму, а також щодо злочинів під час Євромайдану», – заявила директорка організації Оксана Покальчук.
«З огляду на виклики, на які, ймовірно, наразиться розслідування МКС через російську окупацію Криму й підтримку Росією збройних формувань на сході України, дуже важливо, щоб українські органи влади та міжнародна спільнота пропонували усебічну допомогу і підтримку в розслідуванні офісу прокурорки МКС і вимагали аналогічних дій від Росії. Ми також закликаємо українську владу, правозахисні та гуманітарні групи й будь-які інші зацікавлені сторони забезпечити збереження доказів, які матимуть вирішальне значення для розслідування МКС», – наголосила вона.
«Ми вітаємо рішення прокурорки МКС, але це лише перший крок. Розслідування повинне бути частиною комплексної міжнародної стратегії правосуддя для України, яка також вимагатиме від українських органів влади виконувати свої основні зобов’язання щодо проведення повного, незалежного, неупередженого й ефективного розслідування щодо всіх злочинів, скоєних на території України», – додала правозахисниця.
11 грудня прокурорка Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда оголосила, що завершила попереднє вивчення ситуації в Україні й домагатиметься повного розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, зокрема вбивств і тортур, вчинених під час Євромайдану у 2013–2014 роках, а також воєнних злочинів і злочинів проти людяності, вчинених на сході Україні з 2014 року і в Криму після російської окупації півострова в 2014 році.
За її словами, за результатами завершеного досудового розслідування в справі щодо ситуації в Україні (конфлікту на Донбасі й анексії Криму) вона дійшла висновку: на цей час «існують розумні підстави вважати, що широкий діапазон діянь, скоєних у контексті ситуації в Україні, становлять воєнні злочини та злочини проти людяності в межах юрисдикції МКС».
Вона також поінформувала про це заступника генерального прокурора України Гюндуза Мамедова під час робочої зустрічі з ним у Гаазі в Нідерландах, де працює МКС.
У справі щодо ситуації в Україні йдеться, зокрема, про вбивства, насильницькі зникнення, катування, переслідування українців за політичними та релігійними переконаннями, примусову депортацію населення Криму на материкову частину України та колонізацію півострова. Офіс прокурора МКС аналізував їх із 2015 року, повідомили про цю зустріч в Офісі генпрокурора.
Гюндуз Мамедов назвав ухвалене рішення черговим кроком для забезпечення правосуддя і притягнення до відповідальності винних у вчиненні найтяжчих злочинів на території Криму й Донбасу і підтвердив готовність продовжувати двосторонню співпрацю.
Напередодні Мамедов заявив, що Україна направила до Міжнародного кримінального суду 14 звернень із приводу злочинів проти людяності в анексованому Росією Криму й ОРДЛО.
За словами заступника генпрокурора, українські прокурори розслідують понад 5 тисяч проваджень щодо воєнних злочинів у Криму і на Донбасі. Він також зазначав, що у відомстві готують спеціальну електронну базу даних, яка включатиме хронологію військової агресії Росії.
В Офісі генпрокурора України повідомляли, що зафіксували приблизно 14 тисяч кримінальних порушень у Криму і на Донбасі.
Україна не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, але він передбачає можливість, що й без ратифікації держава може визнати юрисдикцію суду в певних справах, подавши про це належну заяву.
Відтак Україна визнала його юрисдикцію з двох питань двома заявами Міністерства закордонних справ, поданими 17 квітня 2014 року щодо справ Майдану і 8 вересня 2015 року щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених на її території.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
