Ексголова кримського уряду Анатолій Могильов прийняв свою відставку 27 лютого 2014 року, оскільки не бачив можливості продовжувати діяльність за межами захоплених тоді приміщень Ради міністрів Криму і не відчував «підтримку з Києва».
Про це він сказав в інтерв'ю Крим.Реалії.
Верховна Рада АРК 27 лютого 2014 року відправила у відставку Анатолія Могильова і його уряд, призначивши замість нього прем'єром Сергія Аксенова. Це рішення схвалювалося не публічно, без присутності журналістів, у захопленій, як з'ясувалося пізніше, російською армією, будівлі парламенту і без узгодження з президентом України, як того вимагає стаття 12 Закону України «Про Раду міністрів АРК».
На питання, чому за всіх цих обставинах Анатолій Могильов прийняв свою відставку, він відповів: «Те, що вони мене знімають нелегітимно... Підтримка в мене від кого? Від Києва? Ні. Підтримки такої немає», – сказав він.
Могильов стверджує, що міг би розглядати можливість продовження роботи за межами захопленої будівлі уряду, якби він «отримав київську підтримку».
«Які у мене є нитки управління? Я не в своєму кабінеті. Де (продовжувати працювати – КР)? У себе в квартирі? На кухні? Яким чином цю роботу продовжувати? Мене зняли з посади рішенням Верховної Ради (Криму – КР). Ось яким чином, ви собі уявіть, реально я можу зібрати, наприклад, чиновників кримського масштабу і де? У ресторані їх зібрати? У всьому Криму інформація, що я звільнений із посади», – пояснив він.
Повну версію інтерв'ю з Анатолієм Могильовим читайте тут.
Анатолій Могильов стверджує, що після переговорів з озброєними людьми, які захопили будівлю Ради міністрів Криму в лютому 2014 року, він пропонував владі України організувати військову операцію з її звільнення.
Могильова, який займав посаду прем'єр-міністра Криму з листопада 2011 року, кримський парламент відправив у відставку 27 лютого 2014 року. Тоді ж кримські депутати схвалили рішення про проведення «референдуму».
На початку 2014 року Анатолій Могильов очолював кримську республіканську організацію «Партії Регіонів», а на виборах президента України 2010 року – кримський штаб Віктора Януковича.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
