У Австрії немає «ні бажання, ні наміру» направляти делегацію до Криму. Про це сказав міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг у відповідь на запрошення голови російського МЗС Сергія Лаврова.
«Зараз у нас немає ні бажання, ні наміру направити делегацію до Криму. Як я вже зазначив, це частина того пакету розбіжностей, де у нас дуже чітка лінія. Як міністру закордонних справ Австрії, мені дуже важливо діяти тільки в європейському контексті. Я із задоволенням поїду в Москву при найближчій нагоді», – цитує ТАСС заяву Шалленберга за підсумками зустрічі з Лавровим.
«Не хочу здатися неввічливим гостем, але Александром було зроблено зараз важливу заяву. Прошу зафіксувати, що у міністра закордонних справ Австрії немає бажання дізнатися, що ж насправді відбувається в Криму. Але я все одно його запрошую і в Москву, і в інші наші міста, і в Крим у тому числі», – сказав у відповідь Лавров.
23 серпня голова МЗС Австрії Александер Шалленберг заявив на саміті «Кримська платформа» в Києві, що анексія Росією Криму стала «дуже тривожною спробою переписати сучасну історію».
23 серпня у Києві пройшов перший інавгураційний саміт «Кримської платформи», який офіційно запустив міжнародний формат із питання деокупації Криму.
У Києві 43 країни, які беруть участь у першому саміті «Кримської платформи» 23 серпня, підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах. Учасники саміту заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Влада України наголосила, що до Декларації саміту зможуть приєднатися держави, представники яких не приїхали в Київ.
У Кремлі назвали саміт «Кримської платформи» «недружнім щодо Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції щодо голови МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
Підконтрольна Росії влада Криму назвала «Кримську платформу» і її саміт, який пройшов у Києві 23 серпня, «інформаційним тлом», створеним для «демонстрації жителям України діяльності з деокупації Криму».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
