Міністерство закордонних справ України вітає схвалення на 74-й сесії Генеральної асамблеї ООН оновленої і посиленою резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і Севастополі, Україна».
Про це йдеться в заяві зовнішньополітичного відомства.
«Ми вдячні партнерам за рішучу підтримку української ініціативи і подальшої консолідації політики невизнання анексії Кримського півострова. Схвалений ГА ООН документ – це черговий прояв наполегливості міжнародного співтовариства в питанні захисту основних свобод і прав людини, принципів і норм міжнародного права», – повідомили в МЗС.
У відомстві зазначили, що в резолюції Генасамблея ООН безпосередньо посилається на термін «агресія» щодо «протиправних дій Росії в Криму, підкреслюючи, що отримання території чи іншого переваги в результаті агресії не може і не вважатиметься законним, і вимагаючи негайного повернення тимчасово окупованих територій».
Крім того, Асамблея також зафіксувала цілеспрямовану політику Росії зі зміни демографічної ситуації в Криму, що включає «як переселення власного населення на територію незаконно окупованого півострова, так і використання репресивного законодавства як політичного інструменту для залякування, переслідування та видавлювання з Криму незгодних».
«Такі дії прямо заборонені міжнародним гуманітарним правом, зокрема, IV Женевською конвенцією, додатковим протоколом №1 до неї, а також тягнуть за собою відповідальність згідно з нормами статуту Міжнародного кримінального суду 1998 року», – наголошується в заяві.
У МЗС також зазначили підтвердження Генеральною Асамблеєю вчергове призову звільнити фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Еміра-Усеіна Куку – так само, як і інших громадян України, які утримуються Росією, і закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних моніторингових місій, включаючи СММ ОБСЄ, і неурядових правозахисних організацій на півострів.
18 грудня на засіданні Генеральної Асамблеї ООН схвалили резолюцію про захист прав людини в Криму.
Документ, зокрема, закликає припинити переслідування активістів на півострові, звільнити всіх незаконно затриманих громадян України. Також резолюція засуджує практику призову кримчан у російську армію.
Раніше в МЗС України заявили, що в анексованому Криму «постійно порушуються» права українців і кримських татар. У відомстві зазначили, що «зараз у Криму за сфабрикованими звинуваченнями затримано не менше 35 кримських татар».
У свою чергу, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 27 листопада сказав, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.
У вересні цього року ООН оприлюднила першу доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в Криму. Зокрема, в доповіді були відображені ключові аспекти порушення громадянських і політичних прав жителів півострова.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
