У Міністерстві закордонних справ України стверджують, що Росії необхідно більше води для розвитку військових об'єктів і підприємств військово-промислового комплексу, які розміщені у Криму. Про це йдеться в заяві українського зовнішньополітичного відомства з нагоди ухвалення Радою з прав людини ООН резолюції «Права людини на безпечну воду і санітарію».
«Надмірна експлуатація незаконно захоплених промислових підприємств, природних ресурсів в окупованому Криму ставить під загрозу доступ до питної води для населення півострова. Крім того, російська окупаційна влада вимагає все більше води для здійснення прискореного розвитку військових об'єктів і підприємств військово-промислового комплексу, нарощування військового контингенту», – йдеться в повідомленні.
У відомстві зазначили, що ситуація з водопостачанням в Криму погіршується через активне переселення на півострів громадян Росії для зміни демографічного складу населення.
«Такі дії держави-окупанта є військовим злочином і вимагають відповідного реагування з боку міжнародної спільноти», – наголосили в МЗС України.
В українському міністерстві нагадали, що Росія «як держава-окупант зобов'язана забезпечувати соціально-економічні права і потреби населення, в тому числі базову санітарію та безпечну воду».
«За порушення таких зобов'язань, як і інших норм міжнародного гуманітарного права і права в галузі прав людини, Росія несе повну відповідальність», – зазначили у відомстві.
У МЗС Росії ще не відреагували на заяву українського зовнішньополітичного відомства.
З початку вересня в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху і обміління водоймищ почався третій, найжорсткіший, етап обмежень подачі води.
У російському уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Українська влада неодноразово заявляла про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлене тільки після деокупації півострова.
Моніторингова місія ООН в Україні також наполягає на тому, що «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
