Міністерство закордонних справ України назвало ознакою «чергового сезонного загострення» в маріонеток Кремля в Криму пропозицію депутата Держдуми Росії з Криму Руслана Бальбека зробити переговорний майданчик щодо Нагірного Карабаху в анексованому Росією Криму. Про це Крим.Реалії повідомила речник МЗС України Катерина Зеленко.
«Протягом шести років окупації пан Бальбек так і не зміг засвоїти, що цивілізовані держави взаємодіють виключно в рамках міжнародного права і його ключового принципу – повага до територіальної цілісності та державного суверенітету країн», – повідомили в МЗС.
У зовнішньополітичному відомстві повідомили, що світова спільнота підтримує територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і пам'ятає, що Крим – це Україна.
«Тому звертати увагу на такі «рекомендації» – це все одно, що отримувати медичну експертизу від пожежного. На сьогодні Крим може бути не місцем переговорів, а виключно їхнім предметом щодо його деокупації і повернення до складу України. Тому спроби Росії в будь-який спосіб залучити на територію Криму представників офіційної влади іноземних держав і легітимізувати таким чином свої протиправні діяння є свідомо провальними», – повідомили в МЗС.
МЗС пропонує російській владі в Криму «краще задуматися над запрошенням до окупованого Криму представників моніторингових органів міжнародних організацій, з огляду на масштаби порушень прав людини на півострові й темпи його мілітаризації».
Раніше депутат Держдуми Руслан Бальбек заявив «РИА Новости», що «кримська вірменська та азербайджанська громади вкрай стривожені тим, що відбувається в Нагірному Карабасі, вони звертаються до сторін, які воюють, із закликом про перемир'я та переведення гарячої фази конфлікту в переговорну».
«Прикладом того, як різні культури та конфесії живуть мирно пліч-о-пліч, може послужити Крим. Ми готові надати майданчик на півострові та пропонуємо офіційним Баку і Єревану сісти за стіл переговорів і вирішити проблему мирним шляхом», – стверджує Бальбек.
27 вересня влада Вірменії звинуватила Азербайджан у наступі на території невизнаної Нагірно-Карабаської республіки. За словами прем'єр-міністра Нікола Пашиняна, азербайджанські військові почали наступ із застосуванням артилерії і вертольотів. В Азербайджані заявляють, що наступ став відповіддю на обстріл із вірменської сторони. Після цього Пашинян запровадив у країні воєнний стан і оголосив загальну мобілізацію. Загальна мобілізація також була оголошена і в невизнаній Нагірно-Карабаській республіці. На всій території Азербайджану також було запроваджено воєнний стан.
Територіальна суперечка між Вірменією і Азербайджаном через Нагірний Карабах триває з кінця 1980-х років. Населена переважно вірменами Нагірно-Карабаська автономна область за підтримки Вірменії заявила про вихід з Азербайджанської РСР, а у вересні 1991 року оголосила про створення «Нагірно-Карабаської Республіки». За період збройного конфлікту 1988-1994 року в сепаратистському регіоні загинули 30 тисяч осіб, понад сотня тисяч стали біженцями та вимушеними переселенцями.
«Нагірно-Карабаська республіка» офіційно не визнана жодною з країн ООН, у тому числі Вірменією, яка наполягає, що «НКР» повинна бути незалежною. У 1993 році ООН схвалила чотири резолюції з вимогами виведення вірменських військ із Карабаху і визнанням території частиною Азербайджану.
Дипломатичними зусиллями та переговорами в рамках так званої Мінської групи (в якій також беруть участь Франція, Росія і США) конфлікт усі ці роки вирішити не вдається.
