Доступність посилання

ТОП новини

На зустрічі ОБСЄ у Варшаві правозахисники розповіли про переслідування незалежних журналістів у Криму


Ірина Сєдова, архівне фото

За останні п'ять років «Кримська правозахисна група» зафіксувала мінімум 300 фактів тиску на журналістів у Криму. Це фізичні напади, тортури, довільні затримання, захоплення майна, обшуки, погрози, психологічний тиск, заборони зйомок і відмови в доступі до інформації.

Таку інформацію озвучила медіаексперт «Кримської правозахисної групи» Ірина Сєдова в рамках свого виступу на конференції з людського виміру ОБСЄ у Варшаві.

«У Криму за період окупації влади Росії відкрили як мінімум 10 кримінальних справ на журналістів і блогерів. Усі ці справи мають ознаки переслідування за свободу слова. Кримінальні справи на українських журналістів Андрія Клименка і Анну Андрієвську відкриті за їхні публікації про незгоду з окупацією Криму. Їхні імена Росія внесла в списки екстремістів і терористів. Микола Семена отримав умовний термін за статтю про приналежність Криму до України, його позбавили права залишати півострів, незважаючи на те, що він потребує лікування, яке не можуть надати в Криму», – повідомила Сєдова.

Вона нагадала про переслідування російською владою цивільних кримськотатарських журналістів і активістів, зокрема, Ремзі Бекірова, Османа Аріфмеметова, Муміне Салієвої, Лутфіє Зудієвої, Сервера Мустафаєва, а також журналістки кримськотатарського телеканалу АТR Гульсум Халілової, яку в Криму заочно оголосили в розшук, звинувативши нібито в участі в збройному батальйоні.

«Також журналістів у Криму регулярно необгрунтовано звинувачують в участі у несанкціонованих мітингах, поширенні екстремістської символіки, порушенні режиму перебування в Росії. Під час обшуків у таких справах у деяких громадських журналістів вилучали комп'ютери і мобільні телефони. Три українських журналістки отримали від ФСБ Росії письмові заборони на в'їзд на територію Росії і Криму. Журналістці «Української правди» Анастасії Рінгіс заборонили в'їзд до Криму до 2020 року, кореспонденткам Крим.Реалії Аліні Смутко та Альоні Савчук – до 2028 року», – додала правозахисниця.

Сєдова підкреслила, що подібні дії порушують низку зобов'язань ОБСЄ, і закликала представників країн-учасниць ОБСЄ посилити тиск на Росію для того, щоб вона припинила переслідування незалежних журналістів і тиск на свободу слова в Криму.

«Вимагаємо від влади Росії забезпечити неухильне виконання всіх міжнародних зобов'язань у сфері свободи слова, припинити всі види переслідування журналістів і обмеження свободи слова в Криму», – заявила Сєдова.

На нараді ОБСЄ з обліку людського виміру, що проходить у Варшаві, голова НСЖУ Сергій Томіленко висловив солідарність із переслідуваними Росією українськими і кримськотатарськими журналістами і закликав до припинення цих переслідувань. Зокрема, голова НСЖУ нагадав про кримського журналіста, автора Крим.Реалії Миколу Семену.

У Варшаві 16 вересня стартувала щорічна нарада ОБСЄ з обліку людського виміру, що триватиме до 27 вересня.

Як повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, у нараді ОБСЄ зареєстрували учасників з анексованого Криму, які представлятимуть російську владу та організації півострова.

Серед тих, хто 16 вересня брав участь у нараді, – Людмила Радєва з «Регіональної болгарської національно-культурної автономії ім. П. Хілендарського», головний редактор «Крымской газеты» і «Крымского журнала» Марія Волконська, Ольга Леонова з «Крымского інформационного агентства».

Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євген Цимбалюк заявив, що на щорічній нараді ОБСЄ з обліку людського виміру повинні «негайно позбавляти слова» учасників з анексованого Криму, які представляють російську владу й організації півострова.

Справа Миколи Семени

Микола Семена – кримський журналіст, автор Крим.Реалії, заслужений журналіст України. У квітні 2016 року співробітники російської ФСБ провели обшук у його квартирі. Пізніше вони заявили, що стосовно журналіста порушено кримінальну справу через його публікації про громадянську блокаду півострова. Цей матеріал, опублікований на сайті Крим.Реалії в рубриці «Точка зору», російські слідчі розцінили як заклик до порушення територіальної цілісності Росії (публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії (стаття 280.1 КК Росії).

22 вересня 2017 року підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд Сімферороля засудив Семену до двох із половиною років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю. У грудні того ж року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму частково пом'якшив вирок Семені в частині додаткового покарання, скоротивши термін заборони публічної діяльності до двох років.

Микола Семена стверджує, що в своїх матеріалах він реалізовував право на «вільне вираження думки».

Міністерство закордонних справ України, Держдепартамент США, Євросоюз і низка міжнародних організацій засудили вирок Семені.

Експрезидент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Том Кент назвав необґрунтованими звинувачення проти журналіста Миколи Семени, також зазначивши, що вирок підконтрольного Кремлю суду в Криму, має бути скасований.

Сторона захисту Миколи Семени подала скаргу до Європейського суду з прав людини на рішення російського суду в Сімферополі. Однак ЄСПЛ відмовив у пріоритетному розгляді скарги Миколи Семени.

XS
SM
MD
LG