Президент ПАРЄ Рік Дамс повідомив, що хоче організувати візит комісара з прав людини Ради Європи Дуні Міятович в анексований Крим. Востаннє така поїздка відбулася восени 2014 року.
Про це під час брифінгу в Брюсселі Дамс сказав DW. Він був обраний на посаду президента ПАРЄ в січні цього року.
Дамс не озвучив жодних термінів або умов передбачуваного візиту Міятович до Криму. За його словами, рішення про такий візит ще не знайдене, хоча «ми намагаємося розглядати його з різних сторін».
«Я сподіваюся, що ми знайдемо modus vivendi (в перекладі з латинської – «спосіб існування») з цього приводу. Але зробити це буде дуже нелегко через всім відомі причини», – зазначив Дамс. Він пояснив, що як президент ПАРЄ намагається залучити до пошуків прийнятного рішення дипломатів, повідомивши, що «зустрічався і з російською, і з українською делегаціями» в асамблеї.
«Я вважаю, що це буде більш ніж нормально, коли комісар із прав людини матиме можливість відвідати географічну точку на карті в межах кордонів 47 країн-членів РЄ для того, щоб хоча б розібратися, що відбувається там із правами людини», – заявив Рік Дамс. При цьому він підкреслив, що «Крим – не єдина точка на території країн-членів РЄ, яка вимагає уваги і куди фізично важко потрапити».
26 лютого спікер МЗС України Катерина Зеленко повідомила, що комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович зможе відвідати анексований Крим із моніторингом після того, як буде чітко визначено формат цього візиту за участі України.
Востаннє тодішній комісар РЄ з прав людини Нільс Муйжнієкс відвідував анексований Крим у вересні 2014 року. У своєму звіті за результатами візиту він також констатував, що російська влада півострова тисне на кримських татар, ЗМІ та правозахисників. Він також висловив побоювання, що Крим перетвориться «у велику сіру зону в центрі Європи, де діє механізм захисту прав людини».
Влітку 2019 року пресслужба Міністерства закордонних справ Росії заявила, що «досягнуто домовленості про поїздку комісара РЄ з прав людини Міятович до Криму 7-11 жовтня цього року».
В Офісі комісара з прав людини Ради Європи підтвердили, що Дуня Міятович планує відвідати анексований півострів. При цьому додали, що «є багато питань, які необхідно уточнити, щоб вона могла займатися правозахисною діяльністю в Криму».
Після цього Павло Клімкін, який був на той момент головою МЗС України, повідомляв Крим.Реалії ТВ, що комісара Ради Європи з прав людини Дуню Міятович запросили в анексований Крим. Однак її візит так і не відбувся.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
