Доступність посилання

ТОП новини

Прокуратура АРК відкрила провадження через кримінальну справу проти Чубарова в Криму


Рефат Чубаров

Прокуратура АРК повідомляє про відкриття провадження через кримінальну справу, яку порушили російські слідчі в анексованому Криму щодо голови Меджілсу кримських татар Рефата Чубарова.

У відомстві назвали це переслідування незаконним.

«Держава-окупант через підконтрольні «правоохоронні органи» на півострові продовжує реалізовувати політику переслідування проукраїнських учасників мітингу, проведеного 26 лютого 2014 року під будівлею Верховної Ради АР Крим», – йдеться в повідомленні прокуратури АРК.

У відомстві вважають, що «Росія знову намагається ретроспективно застосувати своє кримінальне законодавство на окупованій території України».

«Таким чином, окупаційні «правоохоронці», в порушення вимог статті 70 Конвенції про захист цивільного населення під час війни в 1949 році, намагаються переслідувати осіб за події, які відбувалися до початку окупації шляхом порушення «кримінальних справ» з надуманих фактів», – додали в прокуратурі.

Повідомляється, що Прокуратура АРК внесла відомості про розпочате кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв ведення війни) до Єдиного реєстру досудових розслідувань України.

23 березня в Криму російський Слідчий комітет порушив кримінальну справу проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова. Про це 23 березня повідомляє сайт Слідкому.

Відносно Чубарова відкрили справу за статтею російського Кримінального кодексу – «Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством».

Йдеться про події 26 лютого 2014 року.

У Слідкомі стверджують, що «отримані докази причетності Чубарова до безпосередньої організації масових заворушень» біля будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

За версією російських слідчих, 25 лютого 2014 року Чубаров доручив своєму заступнику Ахтему Чийгозу «організувати масові заворушення біля будівлі Верховної Ради і особисто керувати прихильниками Меджлісу, які беруть участь у них».

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова засудила рішення російського Слідкому в Криму порушити кримінальну справу проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

6 грудня 2019 року Чубаров анонсував підготовку і проведення міжнародної ненасильницької мирної акції «Світ – проти насильства і окупації. Марш гідності». Під час акції активісти мають намір потрапити маршем до Криму через адміністративний кордон. Попередня дата проведення акції – 3 травня.

5 липня 2014 року, коли Рефат Чубаров повертався в анексований Росією Крим з виїзного засідання Меджлісу на Херсонщині, російські силовики заборонили йому в'їзд на п'ять років. На адмінкордоні з півостровом Чубарова зустрічала тодішній російський прокурор Криму Наталія Поклонська. Вона зачитала йому попередження «про неприпустимість екстремістської діяльності», після чого російські прикордонники вручили главі Меджлісу повідомлення про заборону на в'їзд на територію Росії.

5 липня 2019 року п'ятирічний термін російської заборони на в'їзд закінчився. Але, як пояснив Чубаров, він досі не може поїхати в Крим через заочний арешт за нібито вчинення ним певних «злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки Російської держави».

«Справа 26 лютого»

26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські та проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти.

У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.

Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.

За ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не служитимуть доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років, також умовного терміну.

11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов'язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.

19 червня 2018 року підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантеміров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки і 6 місяців умовно з випробувальним терміном 3 роки кожному.

4 лютого 2020 року стало відомо про скасування умовного засудження до закінчення випробувального терміну відносно фігуранта «справи 26 лютого» Мустафи Дегерменджи.

XS
SM
MD
LG