Поїздку депутата бундестагу від правопопулістської партії «Альтернатива для Німеччини» (АДГ) Ульріха Еме в анексований Росією Крим на чотири дні сплатив комітет Держдуми з міжнародних справ. Про це з посиланням на тележурнал Kontraste німецького суспільно-правового телеканалу ARD і видання Der Spiegel повідомляє DW.
Уточнюється, що журналісти посилаються на дані, які Ульріх Еме вказав у декларації для Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Так, німецький парламентарій здійснив поїздку до Криму під час переобрання Володимира Путіна на посаду російського президента в березні 2018 року.
На анексованому Кримському півострові Еме, як повідомляє ARD, представляв себе «міжнародним спостерігачем» і хвалив організацію виборів, тоді як Євросоюз і ОБСЄ відмовилися направляти своїх офіційних міжнародних спостерігачів на це голосування. Крім того, після виборів ЄС розширив санкції щодо Росії.
Тим часом, дії депутата бундестагу розкритикував депутат від Вільної демократичної партії (ВДП) Міхаель Лінк.
«Візит пана Еме до окупованого Росією Криму не відповідав жодному критерію ОБСЄ і Ради Європи щодо міжнародного спостереження за виборами. Подібні політично мотивовані послужливі спостереження – ні що інше, як проплачена пропаганда на користь чинної протизаконної держави, у цьому випадку – путінської Росії», – заявив він в інтерв'ю ARD.
Також уточнюється, що депутати бундестагу згідно із законом не можуть приймати «грошові відрахування» в обмін на представлення інтересів відповідного спонсора. При цьому Еме багаторазово вимагав скасування санкцій проти Росії і після повернення з Криму виступав за повернення РФ в ПАРЄ, зазначає Der Spiegel.
Коментуючи опубліковану інформацію, Ульріх Еме у відповідь на запити журналістів повідомив, що надав усю інформацію про свій візит до Криму в адміністрацію бундестагу.
Нагадаємо, посли ЄС 10 червня домовилися продовжити кримський пакет санкцій ще на один рік.
Йдеться про продовження заборони на інвестиції з країн-учасниць ЄС в анексований Росією Крим.
Такі заходи, вперше запроваджені в 2014 році як відповідь на незаконну анексію Росією українського півострова, включають заборону на ввезення з Криму товарів, якщо вони не мають українських сертифікатів, заборону заходу до Криму круїзних суден під прапорами країн-членів ЄС або тих, що контролюються державою-членом об'єднання, а також заборону на придбання компаніями з ЄС майна і компаній на окупованій території.
Згідно забороні, товари і технології для секторів транспорту, телекомунікацій та енергетики також не можуть експортуватися кримським компаніям або для використання на півострові.
Санкції були запроваджені в 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. З того часу їх кілька разів продовжували і розширювали.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
