Український режисер із Криму Олег Сенцов, який понад п'ять років провів у російському ув'язненні і був звільнений у результаті обміну утримуваними між Україною і Росією 7 вересня, розповів президенту Франції Емманюелю Макрону про кримських татар, які «страждають за свої політичні і релігійні переконання».
Сенцов і Макрон обговорили тему громадян України, які залишаються в ув'язненні в Росії і анексованому Криму.
«Ми повинні проявити силу наших зобов'язань вести діалог і досягти примирення на нашому континенті», – сказав президент Франції, повідомляє українська служба «Голоса Америки».
Сенцов після питання Макрона про його перебування у в'язниці, не став про це говорити, а розповів про своє бачення ситуації, «конкретніше про 227 наших полонених на Донбасі і 86 – в Росії».
«Більшість з останніх – кримські татари, які страждають за свої політичні та релігійні переконання, яких окупанти намагаються представити у вигляді ісламських терористів. Президент мене почув», – написав Сенцов на своїй сторінці в Facebook.
Олег Сенцов також подарував президенту Франції Емманюелю Макрону свою тюремну чашку на зустрічі в Страсбурзі.
7 вересня відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною і Росією. Літак із 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль».
В Україну повернулися 24 моряки, захоплені ФСБ Росії восени 2018 року в районі Керченської протоки, кримчани Едем Бекіров, Володимир Балух, Олександр Кольченко, Олег Сенцов, затриманий і засуджений в анексованому Криму Євген Панов, також українці Роман Сущенко, Павло Гриб, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Артур Панов, Олексій Сизонович.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
