Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль упевнений, що «Кримська платформа» допоможе процесу деокупації півострова, який зараз перебуває під контролем Росії.
Про це він сказав в інтерв'ю німецькому виданню Handelsblatt, опублікованому 21 березня на сайті Кабміну України.
Так, на запитання журналіста про те, чи вважає він реалістичним, що колись Крим повернеться в Україну, Шмигаль відповів: «Україна ніколи не змириться з окупацією Криму. Два тижні тому ми узгодили стратегію щодо повернення Криму. Міжнародна «Кримська платформа» повинна стати ефективним інструментом деокупації, що консолідує міжнародну підтримку з повернення українського Криму».
Раніше пресслужба Офісу президента України повідомляла, що в лютому РНБО розглянула проєкт державної Стратегії деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим і Севастополя, розробленої за дорученням президента України Володимира Зеленського. Членів ради зобов'язали внести правки, щоб ухвалити стратегію, протягом двох тижнів.
Речник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Росія сприймає стратегію деокупації Криму, ухвалену РНБО України, а також ініціативу «Кримська платформа» як «загрозу» і «посягання на територіальну цілісність Росії». Раніше вона заявляла, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомляв, що міжнародний саміт з «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці незалежності України.
Перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» буде ухвалена відповідна декларація.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
